Скільки Європа може втратити через деградацію ґрунтів

За розрахунками міжнародної ініціативи Save Soil, деградація ґрунтів може коштувати економіці Євросоюзу від €286 млрд до €509 млрд протягом наступного довгострокового бюджетного періоду — з 2028 до 2034 року. Такий сценарій можливий, якщо щорічні втрати залишаться на нинішньому рівні.

Про оцінку 21 листопада повідомило Euronews. Вона ґрунтується на дослідженні Об'єднаного дослідницького центру Європейської комісії (JRC), який оцінює щорічні економічні втрати від деградації ґрунтів у ЄС у €40,9−72,7 млрд.

Save Soil помножила ці показники на сім років наступного бюджетного періоду. До розрахунків увійшли збитки від ерозії, забруднення, ущільнення ґрунтів і втрати ґрунтового вуглецю.

За оцінкою JRC, реальні втрати можуть бути ще більшими. Якщо врахувати скорочення біорізноманіття, наслідки повеней і посух, а також шкоду для здоров'я людей, економічна вартість деградації може подвоїтися.

Важливо, що €509 млрд — це верхня межа розрахунків Save Soil за умови збереження нинішніх темпів втрат. Ця сума не є затвердженими бюджетними витратами Євросоюзу.

Чому стан ґрунтів впливає на економіку

За даними Європейської комісії, від 60% до 70% ґрунтів у Євросоюзі перебувають у нездоровому стані. Через це вони гірше підтримують сільськогосподарське виробництво, утримують менше води та втрачають здатність протистояти екстремальним погодним умовам.

У Save Soil попереджають, що деградація земель може призводити до зниження врожайності, збільшення витрат фермерів і порушення стабільності ланцюгів постачання продовольства.

Наслідки важливі й для харчової промисловості Європи. За даними галузевої організації FoodDrinkEurope, річний оборот сектору виробництва продуктів харчування та напоїв у ЄС становить €1,5 трлн. У ньому працюють 4,8 млн людей.

Погіршення якості земель створює ризики для всього агропродовольчого сектору — від вирощування сировини до її переробки та постачання готової продукції.

Які проблеми з ґрунтами має Україна

Для українського агросектору стан ґрунтів безпосередньо пов'язаний із продуктивністю земель і майбутніми врожаями. У звіті Європейської комісії «Стан ґрунтів у Європі — 2024», підготовленому JRC спільно з Європейським агентством з навколишнього середовища, українські землі також розглядаються серед територій із серйозними проблемами деградації.

За наведеними у звіті експертними оцінками українських дослідників, ерозія зачіпає близько 10,5 млн гектарів земель. Ідеться про різні її види: водну та вітрову ерозію, зокрема площинне змивання ґрунту й утворення ярів. Цей показник не є результатом нового суцільного обстеження всіх земель України.

Серед інших проблем науковці називають ущільнення, закислення, засолення та забруднення ґрунтів. Зокрема, у звіті JRC з посиланням на українські дослідження зазначено, що ущільнення поширене більш ніж на 22 млн гектарів орних земель. Ці дані походять із досліджень різних років і характеризують окремі види деградації.

До тривалих проблем додалися наслідки повномасштабної війни. За оцінкою, наведеною Європейською комісією у жовтні 2024 року, внаслідок російського вторгнення деградації зазнали понад 10 млн гектарів із приблизно 60 млн гектарів земель України.

Військові дії можуть призводити до ущільнення ґрунту важкою технікою, забруднення токсичними речовинами, втрати верхнього родючого шару та порушення структури землі. Особливо складною є ситуація на територіях інтенсивних бойових дій. За оцінкою JRC, відновлення пошкоджених війною ґрунтів може тривати десятиліттями або навіть століттями.

Повністю визначити масштаби пошкоджень поки складно. Частина територій залишається недоступною для обстеження через бойові дії та окупацію. Для оцінювання наслідків потрібні подальші дослідження й довгостроковий моніторинг.

Для аграрних підприємств пошкодження земель означає необхідність додаткових обстежень, заходів із відновлення родючості та витрат на повернення ділянок до повноцінного використання.

Як Євросоюз пропонує підтримувати фермерів

Save Soil закликає врахувати стан земель під час формування наступної Спільної аграрної політики ЄС (САП), яка визначатиме механізми підтримки фермерів у 2028−2034 роках.

Організація пропонує запровадити виплати за підтверджене покращення стану ґрунтів і заохочувати фермерів, які вже підтримують свої землі у здоровому стані. На думку ініціативи, фінансова допомога має стимулювати аграріїв дбати про родючість земель і відновлювати пошкоджені ділянки.

У липні 2025 року Європейська комісія представила пропозицію щодо наступної САП. Вона передбачає щонайменше €300 млрд на підтримку доходів фермерів і допомогу в кризових ситуаціях із 2028 року. Ця сума є частиною запропонованої моделі фінансування, яка ще має пройти процедуру погодження.

Серед інших пропозицій Save Soil — удосконалення системи моніторингу ґрунтів, розвиток сертифікації вуглецевого землеробства та використання державних закупівель для підтримки попиту на продукцію, вирощену з дотриманням екологічних вимог.

У Євросоюзі вже набув чинності Закон про моніторинг ґрунтів (Soil Monitoring Law). Він почав діяти 16 грудня 2025 року та встановлює спільні правила оцінювання стану земель у країнах-членах. Держави мають перенести його положення до національного законодавства до грудня 2028 року. Документ передбачає орієнтири сталого стану ґрунтів, однак вони не є обов'язковими цілями відновлення.

Засновник Save Soil Садхгуру наголошує, що збереження продовольчої безпеки потребує прибуткового сільського господарства. За його словами, уряди мають створити умови, за яких аграрна діяльність залишатиметься привабливою для наступних поколінь фермерських родин.