► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Навіщо потрібна Фіскальна рада
Фіскальна рада — це незалежна установа, яка оцінюватиме, наскільки реалістичними є економічні прогнози, на яких ґрунтується державний бюджет, і чи дотримується уряд фіскальних правил.
Свої висновки рада оприлюднюватиме. Це дасть парламенту, суспільству та міжнародним партнерам змогу отримувати незалежну оцінку бюджетної політики уряду.
Створення такої установи є одним із зобов'язань України перед Євросоюзом. Воно передбачене Національною програмою адаптації законодавства до права ЄС, Дорожньою картою з реформи державного управління та Стратегією реформування системи управління державними фінансами на 2026−2030 роки.
«Створення незалежної фіскальної установи — одна з ключових реформ, необхідних для приведення бюджетної системи до вимог ЄС», — сказав перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.
Яку модель пропонують
Міжнародні експерти, які підготували звіт у межах співпраці міністерств фінансів України та Нідерландів, розглянули чотири варіанти створення Фіскальної ради: при Рахунковій палаті, Національному банку, у формі парламентського бюджетного офісу або як окрему незалежну установу.
Експерти рекомендують останній варіант. На їхню думку, передача нових функцій Рахунковій палаті могла б завадити їй зосередитися на аудиті виконання бюджету. Створення ради при Національному банку, своєю чергою, могло б спричинити конфлікт із його основним завданням — проведенням монетарної політики.
Парламентський бюджетний офіс як модель незалежної фіскальної установи, що відповідає вимогам законодавства ЄС, діє лише в Італії.
За рекомендацією експертів, спочатку Фіскальна рада має отримати лише ті повноваження, які необхідні для виконання вимог ЄС. Розширювати їх можна буде згодом, за наявності ресурсів. Для початку роботи, за оцінкою авторів звіту, вистачить кількох членів ради за сумісництвом і постійного апарату приблизно із шести працівників.
Які повноваження матиме рада
Міністерство фінансів підтримало пропозицію створити окрему незалежну установу. У попередній моделі відомство пропонує надати їй три основні повноваження:
- оцінювати макроекономічні прогнози, на яких ґрунтуються Бюджетна декларація та проєкт державного бюджету;
- стежити за дотриманням фіскальних правил;
- оцінювати узгодженість, цілісність та ефективність бюджетної системи.
Рада зможе брати участь у засіданнях Верховної Ради та слуханнях бюджетного комітету, а свої висновки оприлюднюватиме.
Для уряду пропонують запровадити принцип «виконуй або пояснюй»: Кабмін має або враховувати рекомендації Фіскальної ради, або публічно пояснювати, чому відхилив їх.
Розширення функцій, зокрема аналіз довгострокової стійкості державних фінансів, пропонують відкласти до того часу, коли установа матиме достатньо ресурсів для виконання додаткових завдань.
Хто увійде до складу Фіскальної ради
За пропозицією Мінфіну, рада складатиметься з трьох-п'яти членів, які працюватимуть за сумісництвом. Їх відбиратимуть на відкритому конкурсі. До конкурсної комісії пропонують включити представників Мінфіну, Мінекономіки, Рахункової палати, Національного банку та бюджетного комітету Верховної Ради.
Кандидати повинні мати магістерський рівень вищої освіти у відповідній сфері, щонайменше п'ять років професійного досвіду, знати українську мову та одну з офіційних мов Ради Європи. Також серед вимог — професійна компетентність, доброчесність і неупередженість.
Строк повноважень членів ради становитиме п'ять років. Обіймати посаду можна буде не більше двох разів. Підстави для дострокового припинення повноважень мають бути чітко визначені законом.
Для виконання своїх завдань рада матиме право отримувати необхідну інформацію від державних органів, установ та організацій. Регулярні дані їй надаватимуть без окремих запитів.
Як забезпечать незалежність і фінансування
Мінфін пропонує закріпити основні принципи роботи Фіскальної ради в окремому законі. Він має гарантувати її функціональну, політичну та фінансову незалежність, а також захист від незаконного впливу й втручання.
Для організаційно-аналітичної підтримки розглядають два варіанти: її надаватиме Мінфін або для цього створять окремий невеликий Офіс Фіскальної ради. Видатки на роботу установи планують передбачити в окремій бюджетній програмі Мінфіну.
Діяльність ради оцінюватимуть щонайменше раз на три роки. Це робитиме незалежна українська чи іноземна установа або група експертів. Результати оцінювання оприлюднюватимуть.
Що ще потрібно вирішити
Запропонована Мінфіном модель поки не остаточна. Серед питань, які потребують узгодження, — розмежування повноважень Фіскальної ради та Рахункової палати, процедура призначення членів установи та рівень оплати їхньої праці.
Також потрібно визначити, коли рада отримає додаткові повноваження, необхідні для виконання вимог ЄС після вступу України до Союзу. Зокрема, йдеться про оцінювання прогнозів у середньостроковому фіскально-структурному плані та перевірку відповідності бюджету багаторічній траєкторії чистих видатків.
Європейська комісія підтримала створення окремої незалежної Фіскальної ради. Серед ключових умов її роботи представники ЄК назвали прозорий відбір членів, доступ до необхідної інформації та чітке розмежування функцій із Рахунковою палатою. Створення установи також є одним із ключових орієнтирів для закриття переговорного кластера.
Наступний крок — підготовка відповідного законопроєкту. Мінфін планує продовжити консультації з державними органами та міжнародними партнерами. Законодавчу основу для роботи Фіскальної ради мають підготувати до кінця 2027 року.