►Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Масштабні перевірки: скільки іноземців затримали
За даними польської Прикордонної служби, 12−13 жовтня 2026 року майже 600 прикордонників провели загальнонаціональну операцію з виявлення порушень міграційного законодавства.
За два дні правоохоронці:
- провели понад 1 400 перевірок легальності перебування;
- затримали понад 80 іноземців;
- розпочали понад 60 адміністративних проваджень щодо зобов'язання іноземців повернутися.
Серед перевірених було близько 530 громадян України. У понад 50 випадках підставою для затримання стало незаконне перебування, ще майже в десяти — загроза державній безпеці.
Перевірки продовжилися у листопаді. Зокрема, 17−18 листопада в Сілезькому воєводстві в межах операції Pobyt правоохоронці перевірили 191 іноземця та затримали 33 особи, серед яких були й українці.
У перевірках брали участь співробітники Прикордонної служби, поліції та Національної скарбової адміністрації Польщі.
Українців виявляють на роботі з неправильно оформленими документами
Контролюють не лише іноземців, а й польські компанії та агенції працевлаштування.
Зокрема, 16 листопада Прикордонна служба повідомила про результати перевірки виробничого підприємства в Кентшинському повіті.
З'ясувалося, що агенція праці з Лодзі направила на підприємство 33 іноземців, із яких 28 були громадянами України.
Працівники виконували роботу на умовах, що відрізнялися від зазначених у дозволах, або обіймали посади, які не відповідали оформленим документам.
За даними Gremi Personal, від початку року до кінця жовтня прикордонники перевірили близько 2,9 тис. іноземців, понад 700 із яких працювали нелегально.
Найбільше порушень зафіксували у таких сферах:
- агенції працевлаштування — 25%;
- будівництво — 22%;
- виробничі підприємства — 18%;
- ресторанний бізнес — 13%.
Роботодавцям за незаконне працевлаштування іноземців загрожують штрафи до 50 тис. злотих.
Кількість затримань зросла майже на 70%
За даними Міністерства внутрішніх справ Польщі, протягом першого півріччя 2026 року за незаконне перебування в країні затримали близько 11 тис. осіб.
Це майже на 70% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Водночас кількість нових дозволів на роботу, виданих іноземцям, суттєво скоротилася — приблизно зі 144 тис. до 69 тис.
У польському МВС пояснюють таку динаміку змінами законодавства, цифровізацією процедур та посиленням вимог до оформлення документів.
Які документи необхідно перевірити українцям
У Gremi Personal наголошують, що наявність запрошення від роботодавця або дозволу на роботу не завжди гарантує законне працевлаштування.
Важливо, щоб фактичні умови роботи відповідали оформленим документам.
Зокрема, українцям рекомендують перевірити:
-
Підставу для перебування в Польщі: чинний статус тимчасового захисту, візу, дозвіл на проживання або іншу законну підставу.
-
Право на працевлаштування: чи дозволяє чинний статус працювати та чи виконані необхідні формальності.
-
Дані роботодавця: чи відповідає компанія, у якій людина фактично працює, документам про працевлаштування.
-
Посаду та умови роботи: чи збігаються вони з документами, якщо для конкретної процедури це обов'язково.
-
Дійсність документів: особливо якщо оформленням займалася агенція-посередник.
«Людина може приїхати до Польщі з документами, які на перший погляд виглядають належно оформленими, але виявити під час перевірки, що роботодавець або агенція праці не виконали своїх зобов'язань», — попереджають у Gremi Personal.
Що змінилося для українців із PESEL UKR
Окрему увагу українцям радять звернути на статус PESEL UKR, який підтверджує користування тимчасовим захистом у Польщі.
До 31 серпня 2026 року українці, яким PESEL UKR надали лише на підставі заяви без пред'явлення чинного закордонного паспорта, повинні були підтвердити свою особу в управлінні ґміни.
Із 1 вересня для тих, хто не виконав цю вимогу, статус UKR змінили на NUE.
Це означає втрату тимчасового захисту та пов'язаних із ним прав. Водночас зміна статусу сама собою не означає автоматичної депортації: законність подальшого перебування залежить від наявності інших правових підстав.
Крім того, втрата статусу UKR може вплинути на доступ до соціальних виплат і можливість оформлення карти побиту CUKR.
Чим загрожують фіктивні запрошення
Ще одним ризиком є використання документів від компаній, які фактично не ведуть діяльності або не планують працевлаштовувати іноземців.
Такі документи можуть використовуватися для отримання візи, дозволу на проживання чи карти побиту.
У Gremi Personal попереджають, що в разі виявлення порушень іноземець може втратити законні підстави для перебування, отримати рішення про повернення та заборону на повторний в'їзд до Польщі й інших країн Шенгенської зони.
Водночас наслідки залежать від конкретних обставин справи, типу дозволу та характеру порушення.
У компанії рекомендують українцям не покладатися виключно на документи від посередників, а самостійно перевіряти законність перебування й працевлаштування та співпрацювати з перевіреними роботодавцями.