Зміни передбачені постановою Кабінету Міністрів № 1128 від 15 вересня 2026 року, яка оновила правила реагування на повітряні загрози. Вони набрали чинності 18 вересня.
► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Оновлені правила передбачають два рівні повітряної загрози. Червоний оголошують у разі ракетної, ракетно-дронової або масованої дронової загрози, жовтий — у разі дронової загрози. Жовтий сигнал подаватимуть окремо за районами, щоб точніше визначати території, яких стосується небезпека.
Укриття або безпечний простір: які є варіанти
Одна з головних змін для бізнесу — можливість працювати під час жовтого рівня загрози за умови, що на підприємстві є місце, де можуть захиститися працівники та відвідувачі.
Це може бути захисна споруда, тимчасове або постійне укриття, споруда подвійного призначення чи облаштований безпечний простір. Тобто підприємствам не обов'язково будувати окреме укриття: у передбачених постановою випадках можна пристосувати для захисту людей частину наявної будівлі.
Однак безпечний простір — це не просто кімната без вікон або внутрішній коридор. За визначенням уряду, йдеться про найбільш захищену зону будівлі, облаштовану з урахуванням її конструктивних особливостей. Вона має захищати людей від побічної дії звичайних засобів ураження та визначеного максимального надлишкового тиску вибуху.
Для цього потрібно оцінити конструкції будівлі, можливі шляхи проникнення вибухової хвилі, ризик утворення уламків, доступність виходів та умови перебування людей. Методичні рекомендації щодо облаштування безпечних просторів передбачають залучення профільних фахівців і проведення необхідних розрахунків.
Водночас такий простір не є повноцінним укриттям і не забезпечує захисту від прямого влучання боєприпасів. Тому ці поняття не варто ототожнювати.
Таблички, оповіщення та евакуація: що має зробити роботодавець
Облаштування місця для захисту — лише частина нових вимог. Постанова № 1128 також визначає, як підприємства мають інформувати людей про безпекові умови.
На входах до будівель або на їхніх зовнішніх стінах потрібно розмістити таблички розміром 100×60 см. На них має бути один із трьох написів: «Об'єкт забезпечений укриттям», «Об'єкт забезпечений безпечним простором» або «Об'єкт не забезпечений укриттям».
Крім того, роботодавці повинні визначити порядок дій персоналу під час повітряної тривоги та забезпечити доведення сигналу до працівників і відвідувачів.
На практиці це означає, що компаніям доведеться переглянути внутрішні інструкції. Потрібно визначити, хто відповідає за оповіщення та евакуацію, якими маршрутами мають рухатися люди, як швидко зупиняти обладнання і що робити, якщо хтось травмувався або не може самостійно залишити приміщення.
Особливо це стосується виробництв, де зупинення технологічного процесу потребує часу, а також магазинів, ресторанів та інших закладів, де разом із працівниками перебувають відвідувачі.
Як пояснює Інеса Летич, радниця та співкерівниця практики трудового права Asters, працівники повинні мати «реальну, а не лише теоретичну можливість швидко зупинити роботу та евакуюватися».
За її словами, роботодавцю важливо знайти баланс між безпекою людей, якістю продукції чи послуг та економічними інтересами підприємства. Що складніше оперативно зупинити роботу, то вищими стають ризики для компанії.
Окремо потрібно продумати евакуацію людей з інвалідністю, зокрема тих, хто має порушення зору або руху. Формально визначений маршрут не допоможе, якщо людина фізично не зможе ним скористатися.
Чи можуть працівники продовжувати роботу під час тривоги
Нові правила не означають, що за кожного сигналу повітряної тривоги всі підприємства мають автоматично припиняти діяльність. За жовтого рівня робота можлива, якщо виконані передбачені урядом вимоги щодо захисту людей.
Водночас дозвіл продовжувати діяльність не звільняє роботодавця від загального обов'язку забезпечувати безпечні умови праці. Це передбачено статтею 153 Кодексу законів про працю та статтею 13 Закону «Про охорону праці».
Важливу роль відіграє і поведінка самих працівників. На практиці трапляються випадки, коли люди відмовляються залишати робочі місця навіть після оголошення тривоги та відповідних попереджень керівництва.
Інеса Летич звертає увагу, що роботодавець не може фізично примусити працівника евакуюватися, якщо той відмовляється це робити. Однак компанія має заздалегідь визначити обов'язкові правила поведінки під час загрози, проводити інструктажі та контролювати їх виконання. За порушення затверджених вимог може наставати дисциплінарна відповідальність.
Ще одне питання, яке хвилює працівників і роботодавців, — оплата часу, проведеного в укритті.
Якщо через повітряну тривогу людина не може виконувати свої обов'язки не зі своєї вини, роботодавець не повинен автоматично зменшувати їй заробітну плату або вважати весь цей час простоєм.
За словами Інеси Летич, компаніям варто заздалегідь визначити порядок оформлення таких ситуацій. Зокрема, можна передбачити механізм часткового простою та фіксувати періоди фактичного зупинення роботи. Водночас якщо характер роботи дозволяє, працівники можуть продовжувати виконувати свої обов'язки дистанційно або безпосередньо з укриття.
Що бізнес має встигнути до 4 грудня
Для підприємств, у приміщеннях яких немає укриття, постанова № 1092 передбачила перехідний період. До його завершення компанії можуть продовжувати роботу під час жовтого рівня загрози за погодженням із трудовим колективом. Цей строк становить три місяці з дня набрання чинності відповідними положеннями — до 4 грудня 2026 року.
Міністерство економіки та довкілля також нагадало бізнесу про необхідність підготуватися до нових вимог. При цьому окреме укриття не є єдиним можливим рішенням: за визначених умов підприємства можуть облаштувати безпечний простір у наявній будівлі.
Однак після завершення перехідного періоду залишається юридична неоднозначність. Як пояснює Інеса Летич, одна норма постанови дозволяє працювати за наявності безпечного простору або споруди подвійного призначення, тоді як інше положення пов'язує завершення перехідного періоду з облаштуванням саме укриття.
Через це компанії, які не мають укриття, але планують продовжувати роботу за жовтого рівня завдяки безпечному простору, можуть зіткнутися з неоднозначним тлумаченням вимог.
Для бізнесу нові правила означають не лише витрати на облаштування приміщень. Підприємствам доведеться переглянути організацію робочих процесів, систему оповіщення, маршрути евакуації, навчання персоналу та порядок оплати часу вимушеного припинення роботи. Головне завдання — зробити так, щоб безпека працівників і відвідувачів не залежала лише від наявності інструкції на стіні, а була частиною щоденної роботи підприємства.