► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Фінансова консультантка Сенді Адамс за 30 років роботи навчилася помічати зміни в поведінці клієнтів, які можуть свідчити про розвиток деменції. Серед них — раптові прохання зняти великі суми грошей, повторення тих самих запитань кілька разів на тиждень, незвичний страх перед фондовим ринком або забуті зустрічі.
Адамс працює в Центрі фінансового планування у штаті Мічиган. Близько 75% її клієнтів — люди віком від 65 до 95 років, тому вона особливо уважна до таких сигналів.
«Якщо не стежити за цим уважно, можна просто не помітити змін», — каже консультантка. За її словами, людей із когнітивними порушеннями стає дедалі більше, тому фахівці намагаються виявляти проблему якомога раніше.
Зв'язок між погіршенням когнітивних здібностей і фінансовою поведінкою давно помітили у фінансовій галузі. Тепер його дедалі активніше досліджують науковці. Одне з недавніх досліджень показало, що люди, у яких згодом діагностують хворобу Альцгеймера або іншу форму деменції, можуть мати фінансові проблеми задовго до встановлення діагнозу. Зокрема, вони частіше пропускають платежі за рахунками та отримують нижчі кредитні рейтинги.
Фінансові проблеми можуть з'явитися за роки до діагнозу
Виявити деменцію на ранній стадії непросто. Її симптоми відрізняються залежно від людини, а незначні зміни часто сприймають як звичайні прояви старіння. За словами Лорен Герш Ніколас, економістки у сфері охорони здоров'я та професорки медицини Університету Колорадо в Аншутці, багато людей отримують діагноз лише тоді, коли симптоми стають вираженими.
Понад десять років вона досліджує зв'язок між деменцією та управлінням особистими фінансами. На її думку, саме фінансова поведінка може допомогти помітити перші зміни.
«Більшість здібностей, необхідних для управління фінансами, належать до тих, які деменція уражає насамперед», — пояснює Ніколас. Йдеться про здатність вчасно оплачувати рахунки, оцінювати інвестиції та розпізнавати шахрайство. На ранніх стадіях зміни можуть бути настільки непомітними, що їх першими зауважують близькі або люди, які регулярно спілкуються з людиною.
В одному з останніх робочих досліджень Ніколас та її співавтори виявили, що за шість років до появи клінічно помітних ознак деменції різниця в середньому добробуті домогосподарств між людьми, у яких згодом розвинулося захворювання, та іншими учасниками дослідження зросла майже на $100 тис.
Науковці не пов'язали цю різницю з більшими витратами на медичну допомогу чи скороченням доходів. Найімовірнішим поясненням вони назвали погіршення здатності ухвалювати фінансові рішення.
Люди, які роками працюють із клієнтами, можуть помітити такі зміни раніше за інших. Саме на це розраховує американська організація AARP, яка захищає інтереси людей старшого віку. У 2019 році вона запустила програму BankSafe для навчання працівників фінансових установ.
За оцінками організації, відтоді підготовку пройшли співробітники понад 1500 установ, а завдяки програмі вдалося запобігти споживчим фінансовим втратам на $550 млн. Працівників навчають розпізнавати незвичну поведінку клієнтів, захищати літніх людей від шахрайства та заздалегідь пропонувати їм визначити довірену особу, з якою банк зможе зв'язатися в разі потреби.
Адамс хотіла б піти далі й залучати лікарів до звичайних зустрічей із фінансового планування, щоб клієнти могли проходити неврологічне обстеження. Проте цьому заважають вимоги щодо конфіденційності, регуляторні обмеження та недостатня співпраця між медичною і фінансовою сферами.
«На жаль, наші можливості дуже обмежені, і це засмучує», — каже вона.
Поки що консультантка може лише радити клієнтам пройти обстеження. Також вона зберігає контакти довірених осіб, намагається якомога раніше залучати до розмов родичів і фіксує дзвінки до свого офісу, щоб помічати повторювані запитання та зміни в поведінці.
Втім, залучати лікарів до аналізу особистих фінансів пацієнтів теж непросто. «Було б дивно, якби ми почали навчати лікарів розбиратися у фінансах людей. Навряд чи хтось захоче, щоб під час прийому його просили показати історію покупок на Amazon, зміни в пенсійному рахунку чи банківську виписку, а потім переходили до вимірювання холестерину, зросту та ваги», — зауважує Ніколас.
Чи зможе штучний інтелект виявляти ризик деменції
Дослідники пропонують інший спосіб поєднати фінансову та медичну сфери — створити алгоритм, який аналізуватиме фінансову поведінку й шукатиме ознаки можливого когнітивного погіршення.
Для цього науковці хочуть використати кредитні дані, накопичені за багато років. Їхня мета — виявляти закономірності, які можуть свідчити про підвищений ризик деменції. Такий алгоритм не встановлюватиме діагноз, а лише сигналізуватиме, що людині може знадобитися додаткове когнітивне обстеження.
Зараз лікарі діагностують деменцію за допомогою когнітивних тестів, обстежень мозку та інших процедур. Вони можуть бути дорогими й не завжди доступними. Крім того, обстеження часто проводять уже після того, як близькі помічають серйозні зміни.
Використання даних, які вже є в кредитних звітах, могло б зробити раннє виявлення порушень дешевшим і менш обтяжливим для пацієнтів.
Кароль Роан Грезенц, деканка Школи державної політики Маккорта Джорджтаунського університету, яка також досліджує цю тему разом із Федеральним резервним банком Нью-Йорка, порівнює такий підхід із масовим медичним обстеженням.
«Звісно, можна було б робити всім комп'ютерну томографію, скажімо, з 55 років. Але це було б надзвичайно дорого і вимагало б забезпечити всім людям доступ до медичної допомоги», — пояснює вона.
Грезенц сподівається найближчими місяцями представити для наукового рецензування роботу, у якій її команда проаналізувала тисячі показників з анонімізованих кредитних даних. Дослідники шукають закономірності, що можуть свідчити про когнітивні порушення.
Паралельно Ніколас отримала початкове фінансування для розробки моделі штучного інтелекту. Вона має аналізувати фінансові зміни, пов'язані з деменцією, використовуючи кредитні дані за 20 років. До роботи залучена лабораторія машинного навчання та аналітики охорони здоров'я її університету.
У перспективі Ніколас хоче створити систему оцінювання ризику деменції, яку лікарі могли б використовувати під час планування лікування. За задумом дослідниці, такий показник буде подібним до кредитного рейтингу, за допомогою якого банки оцінюють імовірність того, що позичальник не поверне кредит.
Вона також розглядає можливість використання алгоритму фінансовими установами, зокрема під час ухвалення рішення про тимчасове блокування підозрілої операції.
Що детальніші дані, то більше можливостей для аналізу, вважає Ніколас. Наприклад, інформація про рух коштів на банківських рахунках і покупки може допомогти виявити імпульсивні витрати або схильність ставати жертвою шахрайства. Самих кредитних звітів для цього може бути недостатньо.
Проте дослідниця визнає, що такий підхід викликає питання щодо приватності. «Це вже дедалі більше схоже на втручання в особисте життя», — зауважує вона.
Ризики для приватності та фінансової свободи
Фінансові установи вже використовують алгоритми для виявлення шахрайства, фінансових зловживань і спроб експлуатації літніх людей. Проте ці системи не призначені для пошуку ознак деменції.
Наприклад, американський M&T Bank Corp. зі штаб-квартирою в Баффало має окрему команду, яка відстежує можливі випадки фінансового насильства щодо літніх клієнтів. Цього року її працівники пройшли навчання за програмою AARP BankSafe.
Керівник банківського підрозділу з питань дотримання законодавства про банківську таємницю та протидію відмиванню грошей Метт Гаслінгер наголошує, що незвична операція сама по собі не має бути підставою для обмеження доступу клієнта до рахунку.
«Наша мета — не блокувати рахунок щоразу, коли ми помічаємо щось незвичне. Ми прагнемо своєчасно оцінювати ризики й захищати клієнта від шкоди, не перешкоджаючи його законній банківській діяльності. Іноді це складно, адже така оцінка може бути дуже суб'єктивною», — пояснює він.
Використання фінансових даних для оцінки когнітивного стану людини може мати серйозні наслідки. Якщо банк позначить клієнта як потенційно вразливого, це може вплинути на його доступ до кредитів, працевлаштування та інших можливостей.
Гаслінгер вважає, що банки не повинні брати на себе роль медичних установ.
«Дослідження, які допомагають виявляти фінансову вразливість і можливу експлуатацію людей, мають цінність. Але я не вважаю, що банки повинні діагностувати у клієнтів когнітивні порушення або деменцію. Будь-яке подібне рішення потребує дуже суворого нагляду», — зазначає він.
Питання відповідальності банків уже ставало предметом судового розгляду. У 2024 році федеральний суддя відхилив позов родини клієнта JPMorgan, у якого розвинулася деменція, а статки скоротилися щонайменше з $50 млн до $1,5 млн.
Суд вирішив, що доказів обізнаності банку про когнітивні порушення клієнта та їхній вплив на його здатність ухвалювати фінансові рішення недостатньо. Родина оскаржила це рішення.
Попри потенційні переваги, алгоритми для виявлення ризику деменції поки далекі від практичного застосування. Самі дослідники наголошують, що їхні розробки ще не готові до використання в медицині.
Насамперед потрібно забезпечити точність і безпеку таких систем. Дані про фінансово вразливих людей можуть потрапити до рук шахраїв. Крім того, одна й та сама фінансова поведінка може мати різні причини залежно від обставин.
Наприклад, якщо людина й раніше регулярно затримувала платежі, алгоритм не повинен автоматично трактувати це як ознаку когнітивного погіршення. Система також має враховувати відмінності у фінансовій поведінці людей залежно від їхнього соціально-економічного становища та расової належності.
Є й інша проблема: не всі хочуть заздалегідь знати про ризик невиліковного захворювання. Дослідники порівнюють такі алгоритми з генетичними тестами, які дають змогу оцінити ймовірність розвитку раку молочної залози. Проте в цьому випадку раннє виявлення ризику може суттєво підвищити шанси на виживання, тоді як для деменції ситуація інша.
Важливо також визначити, хто матиме доступ до такої оцінки та чи зможе людина самостійно погодитися на аналіз або відмовитися від нього.
«Рання діагностика має величезні переваги. Але вона також має свою ціну», — каже Грезенц.
Поки науковці шукають технологічні рішення, одним із найдієвіших способів допомогти людям може бути звичайна поінформованість родини про зв'язок між фінансовою поведінкою та когнітивним здоров'ям.
Це підтверджує історія американки Джен Декартерет, яка втратила чоловіка Джеррі через хворобу Альцгеймера у 2023 році. Вони прожили разом 60 років. Джеррі був інженером-електриком, любив розв'язувати складні завдання, займатися садівництвом і ремонтувати будинок. На пенсії подружжя грало в гольф.
Приблизно за десять років до смерті чоловіка Джен почала помічати, що він змінюється. Після щотижневих ігор у гольф Джеррі зазвичай підраховував результати учасників і записував їхні показники. Раніше ця робота займала кілька годин. Згодом він міг просидіти за комп'ютером цілий день, намагаючись виконати те саме завдання.
«Озираєшся назад і розумієш, що були маленькі речі, які він почав робити інакше», — згадує Джен.
З часом симптоми посилилися: чоловік міг зачинятися в кімнатах, втрачав інтерес до звичних занять, іноді бачив людей, яких насправді не було.
Після того випадку з підрахунком результатів у гольфі Джен перебрала на себе управління сімейними фінансами. Вона налаштувала автоматичну оплату рахунків, навчилася самостійно розбиратися у фінансовій звітності та почала проводити щорічні зустрічі з їхньою консультанткою Сенді Адамс.
За словами Джен, своєчасні дії допомогли родині уникнути серйозних фінансових втрат. Важливу роль відіграли й багаторічні стосунки з фінансовою консультанткою. Ще до появи помітних симптомів деменції Адамс порадила подружжю оформити страхування довгострокового догляду.
«Завдяки тому, що ми багато років із нею спілкувалися, я стала уважнішою до таких речей. Головне, щоб у людини була хтось, кому вона довіряє, наприклад фінансовий консультант», — каже Джен.
Саме довіра та уважність близьких поки залишаються важливими інструментами раннього виявлення змін, які можуть супроводжувати деменцію. Навіть якщо алгоритми навчаться знаходити такі сигнали у фінансових даних, рішення про подальше обстеження та допомогу людині потребуватиме участі фахівців і її родини.