► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Російські атаки зупиняють олійні заводи
12 листопада Kernel повідомив про зупинку всіх своїх олійноекстракційних заводів. Російські удари пошкодили виробничі будівлі, обладнання та резервуари. Оскільки переробка має безперервний технологічний цикл і пов'язана з підвищеною пожежною небезпекою, компанія вирішила не ризикувати життям працівників і безпечно зупинила виробництво.
Kernel також припинив закупівлю насіння соняшнику. Готову продукцію продовжують відвантажувати зі складських запасів. Строків відновлення роботи заводів компанія поки не назвала.
Масштаб зупинки значний. Сім заводів Kernel можуть переробляти до 4 млн тонн соняшнику на рік. За даними «Економічної правди», у 2026 фінансовому році на них припало майже 30% української переробки цієї культури. Компанія також забезпечувала близько третини експорту соняшникової олії з України.
Проблеми виникли й в інших виробників. За інформацією «Економічної правди» від 13 листопада, роботу призупинили «Дельта Вілмар Україна», дніпровський завод «Потоки» та «Віктор і К», відомий брендом «Королівський смак».
У «Дельта Вілмар» причинами назвали безпекову ситуацію та відключення електроенергії. «Потоки» потребують відновлення після попередніх обстрілів, а «Віктор і К» повідомила про припинення закупівлі олійних культур і скорочення персоналу.
На проблеми Ніжинського жиркомбінату також звернув увагу фінансовий аналітик Олексій Кущ. Він називає ситуацію зупинкою флагманів української олійно-жирової галузі.
«Олійно-жирова галузь України посідала друге місце за обсягом експортної виручки після гірничо-металургійного комплексу, який також зупиняє роботу. Втрата експортної виручки може сягнути $5 млрд на рік, десятки тисяч працівників можуть бути скорочені або переведені на мінімальну зарплату», — оцінює аналітик.
Він нагадує, що на відміну від металургії, яка значною мірою успадкувала радянські підприємства, олійно-жирова промисловість сформувалася переважно на початку 2000-х років.
«Олійно-жирова галузь практично створена з нуля на початку 2000-х завдяки експерименту із запровадженням експортних мит на насіння соняшнику. Так з'явилося понад 50 нових олійноекстракційних заводів», — пише Кущ.
На його думку, нинішня зупинка не обов'язково означає остаточний вихід інвесторів із галузі. Вони можуть заморозити діяльність до завершення війни.
«Капітал не йде з галузі, а просто заморожує свою діяльність до завершення війни. Небо не захищене, а олійноекстракційний завод — це ціль, яка сильно горить навіть від удару БпЛА. Тобто це спосіб мімікрії та виживання», — зазначає аналітик.
Російські атаки пошкодили й інші підприємства олійної галузі. 16 листопада у Дніпрі зазнав пошкоджень завод із виробництва соняшникової олії «Олейна», що належить американській компанії Bunge. У пресслужбі компанії підтвердили, що частину підприємства пошкоджено, а його роботу призупинено. Серед працівників постраждалих немає.
Про атаку російської армії на підприємство харчової промисловості у Дніпрі, де після удару спалахнула пожежа, повідомив начальник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа
Це не перший удар по підприємству. Під час попередньої дронової атаки 5 січня на міську проїжджу частину вилилося близько 300 тонн олії.
8 листопада російський удар пошкодив соєпереробний завод агрохолдингу «Астарта». Після атаки підприємство зупинили. За даними компанії, працівники не постраждали, а суму збитків визначать після огляду ДСНС.
Аграрії ризикують залишитися без покупців для врожаю
Зупинка переробників створює проблеми для господарств, які вирощують соняшник та інші олійні культури. Частину врожаю вони продавали саме цим підприємствам, тож тепер змушені шукати інших покупців.
«Наразі тільки почалася ескалація атак з боку РФ. Як на мене, за останні чотири дні активно пішли удари по переробних потужностях», — зазначив генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко.
Менша кількість заводів, які закуповують соняшник, може призвести до подальшого падіння цін. За даними «Економічної правди», від початку жовтня, коли на ринок почав надходити новий урожай, закупівельні ціни провідних переробників знизилися на 11%.
«Заводи, які працюють, будуть знижувати закупівельну ціну на внутрішньому ринку», — прогнозує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Аграріям доведеться або везти врожай до віддаленіших підприємств, витрачаючи більше на транспортування, або залишати його на зберігання. Останній варіант також потребує додаткових коштів і відкладає виручку, необхідну для роботи господарств.
Альтернативою може стати прямий експорт соняшнику, сої та ріпаку. Однак для цього потрібно вирішити питання експортних мит. Марчук вважає, що їх слід скасувати, оскільки аграрії не можуть чекати невизначений час на відновлення українських заводів.
Є й логістична проблема: для перевезення соняшнику потрібен значний обсяг транспорту, якого бракує навіть для зернових. За оцінкою Хоменка, тонна соняшнику займає приблизно вдвічі більше місця, ніж тонна пшениці чи кукурудзи.
Ситуація може вплинути й на наступну посівну. Через нижчі доходи та дорожчий збут частина господарств ризикує не мати достатньо коштів для підготовки до нового сезону. Виробники можуть переглянути посівні плани й скоротити площі під соняшником.
Олексій Кущ звертає увагу на парадокс нинішньої ситуації. Ще навесні та влітку великі переробники домагалися запровадження експортних мит на сою, щоб завантажити вільні потужності заводів. Тоді переробка соняшнику скоротилася, і підприємства шукали додаткову сировину.
«Ще навесні-влітку найбільші компанії галузі буквально засипали грошима депутатів та окремих експертів, пролобіювавши запровадження мит на експорт сої. Причина проста: тоді в них тимчасово з'явилися вільні потужності через падіння обсягів переробки насіння соняшнику. І вони вирішили: чому б не дозавантажитися соєю за допомогою мит?» — пише аналітик.
Це звинувачення щодо фінансування депутатів та експертів є твердженням Куща, яке не має самостійного підтвердження в наведених матеріалах.
Тепер ситуація змінилася: заводи зупиняються, а колишні суперники опинилися перед спільною проблемою.
«А тепер взагалі зупиняють потужності, а сам конфлікт аграріїв і переробників сприймається як жахливий анахронізм. І ось усі колишні суперники в шоці та просто згортають свою діяльність: аграрії готуються перестати сіяти, а переробка — виробляти», — зазначає Кущ.
Проблеми з експортом посилюють втрати переробників
Зупинка заводів відбувається на тлі труднощів із продажем і вивезенням готової продукції. Як раніше писала «Економічна правда» у матеріалі про зупинку заводів Kernel та скорочення експорту соняшникової олії, проблеми з відвантаженням продукції почали впливати на результати компанії ще до зупинки переробки.
У першому кварталі фінансового року (липень-вересень 2026-го) Kernel переробив 564 тис. тонн олійних культур — майже стільки ж, скільки за аналогічний період торік. Водночас продажі рослинної олії скоротилися на 48%, до 165 тис. тонн. Значну частину кварталу відвантаження продукції через чорноморські порти фактично було заблоковано через російські атаки.
Альтернативні маршрути через Дунай, залізницю та автомобільний транспорт не змогли повністю компенсувати обмеження морського експорту. У жовтні Україна вивезла близько 258 тис. тонн соняшникової олії. На відвантаження вплинули затори на кордонах і скорочення заходів суден до глибоководних портів Одеси.
Для України це означає ризик втрати валютної виручки та доходів від продукції з високою доданою вартістю. Продаж насіння за кордон приносить менше, ніж експорт переробленої продукції. За даними «Економічної правди», у жовтні тонна соняшнику коштувала близько $450, а тонна олії — приблизно $1300.
Переробка дає змогу заробляти не лише на олії, а й на шроті та інших супутніх продуктах. Якщо українські заводи простоюватимуть, частину цього доходу отримуватимуть іноземні переробники. Вони ж можуть зайняти місце українських постачальників на зовнішніх ринках.
Агрохолдинги втрачають прибутки, але причини різні
Проблеми переробки та експорту збіглися з погіршенням фінансових результатів великих агрокомпаній. Проте причини не завжди пов'язані з російськими атаками: на показники впливають ціни на продукцію, логістика та витрати.
За дев'ять місяців 2026 року агрохолдинг ІМК отримав $11,8 млн чистого збитку проти $67,5 млн прибутку за аналогічний період торік. Виручка скоротилася на 15%, до $100,6 млн, а нормалізована EBITDA впала на 87%, до $11,1 млн.
У першому півріччі компанія ще мала $34,3 млн чистого прибутку. Отже, за третій квартал вона отримала близько $46 млн збитку. Серед причин ІМК називає нижчі ціни на агропродукцію, зростання логістичних витрат і девальвацію гривні.
Основним джерелом виручки залишається кукурудза: на неї припало 92,6% доходу за дев'ять місяців. Продажі соняшнику скоротилися з 25,4 тис. до 9,6 тис. тонн, а виручка від нього впала на 59%, до $5,7 млн.
Порівнювати результати з минулим роком потрібно з поправкою на високу базу: у звітності ІМК за дев'ять місяців 2025 року був значний прибуток від переоцінки біологічних активів.
«Астарта» також завершила перше півріччя 2026 року зі збитком у 14,07 млн євро проти 42,27 млн євро прибутку роком раніше. Її консолідована виручка майже не змінилася й становила 226,47 млн євро.
Отже, фінансові труднощі компаній мають різне походження. ІМК пояснює погіршення результатів цінами та витратами, «Астарта» має збиток за майже незмінної виручки, а Kernel додатково зіткнувся з пошкодженнями виробничих активів і зупинкою переробки.
Чи загрожує Україні дефіцит соняшникової олії
Попри зупинку великих виробників, негайного дефіциту олії в магазинах не очікують. Україна виробляє значно більше, ніж споживає. За оцінкою Олега Хоменка, для внутрішнього ринку потрібна лише приблизно десята частина виробленої продукції.
До зупинки заводів учасники ринку також очікували зниження цін на олію приблизно на 10% у наступні місяці завдяки дешевшому соняшнику. Проте подальша динаміка залежатиме від строків відновлення підприємств, запасів і можливостей експорту.
Олексій Кущ прогнозує інший сценарій. На його думку, нинішніх товарних запасів поки вистачає, але тривалий простій заводів може призвести до дефіциту вже наступного року.
«У магазинах за рахунок товарних запасів поки не буде дефіциту соняшникової олії. Він виникне у 2027 році», — прогнозує аналітик.
Це оцінка Куща, а не підтверджений прогноз ринку. Реальна ситуація залежатиме від нового врожаю, запасів і темпів відновлення переробки.
Головна загроза для України зараз не в тому, що олія зникне з полиць. Значно серйозніша проблема — втрата можливості переробляти власну сировину. Якщо заводи й надалі простоюватимуть, аграрії матимуть менше покупців для врожаю, а країна — менше доходів від експорту готової продукції. У перспективі це може послабити позиції України на світовому ринку соняшникової олії.