► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Ідея нових міст в Україні передбачає не просто будівництво житла та інфраструктури, а створення самодостатніх просторів із зеленою розподіленою енергетикою, безбар'єрним середовищем і сучасними системами безпеки. Доступність таких міст планують закладати ще на етапі проєктування — з урахуванням потреб людей з інвалідністю, літніх людей і дітей.
«Наші міста не пристосовані до безбар'єрності. А що, як побудувати місто, в ДНК якого безбар'єрність закладена від початку — не лише для людей з ампутаціями, а й для літніх людей та дітей?» — сказав Владислав Рашкован.
Ще один напрям — технології для ефективного управління міським господарством. Ідеться про раціональне використання води й електроенергії, управління відходами та організацію транспорту. Водночас Рашкован наголошує, що це не має бути система тотального нагляду за мешканцями, а практичні технологічні рішення для функціонування міста.
Окремо команда працює над концепцією безпечного дворівневого міста разом із фахівцями з Фінляндії та Південної Кореї. Фінляндія очолює Коаліцію укриттів і має один із найкращих досвідів у цій сфері.
У концепції також хочуть врахувати психологічне відновлення людей після війни. Для цього команда співпрацює з Дженні Роу, директоркою Центру дизайну та здоров'я Школи архітектури Університету Вірджинії та авторкою книжки Restorative Cities. У ній ідеться про міське середовище, яке допомагає людям відновлюватися після пережитих травм.
«Вона пише про місто, здатне допомагати людям зцілюватися, особливо після пережитої травми. Для України це надзвичайно важливо», — зазначив Рашкован.
Майбутнє місто також хочуть зробити економічно самодостатнім: воно має самостійно створювати робочі місця, приваблювати бізнес і таланти та не потребувати додаткового фінансування з Києва. Серед орієнтирів — дерегуляція та сприятливий інвестиційний клімат.
Ще одна ідея — запровадити локальну конституцію, своєрідний суспільний договір про ставлення мешканців до місця, де вони живуть. Доповнити її можуть інструменти цифрової демократії, які дадуть людям змогу регулярно брати участь у рішеннях щодо функціонування міста.
Хто працює над концепцією нових міст
За словами Рашкована, над концепцією вже працює міжнародна група архітекторів із Німеччини, Італії, Франції та Японії. Команда координує роботу щотижня, а сам проєкт розробляють за аналогією зі Славутичем, який будували у 1986−1988 роках.
Зокрема, розглядають можливість створення умовно італійського, французького, німецького, східного та інших районів. Поки що архітектори працюють безоплатно.
Щоб перейти до професійного опрацювання проєкту та прив'язати його до конкретної території, потрібне фінансування міжнародних організацій. За словами Рашкована, Європейська комісія зацікавлена в цій ініціативі як у показовому проєкті, адже в Європі також немає сучасного досвіду будівництва нових міст.
Представити ініціативу планують на Всесвітньому економічному форумі в Давосі та конференції з відновлення України (URC) у Таллінні. Оксана Маркарова розглядає можливість показати там навіть фізичний макет майбутнього міста.
Крім того, Рашкован хотів би протягом наступного року за підтримки міжнародних партнерів підготувати своєрідний посібник із принципами будівництва нових міст після війни. Ці принципи можна буде застосовувати не лише під час створення нових міст, а й для відновлення районів Харкова, Одеси, Києва та Тростянця.
Як планують фінансувати будівництво
За оцінкою Рашкована, основну частину коштів на такі проєкти може забезпечити приватний капітал. Він очікує, що уряд підтримає ініціативу, але 80−85% фінансування надходитиме від приватних інвесторів.
«На 80−85% він фінансуватиметься приватним капіталом, інвестиціями, комерційними кредитами, фондами прямих інвестицій тощо», — зазначив Рашкован.
Він також вважає, що досвід України у відбудові може бути корисним іншим країнам, які зазнали руйнувань через війни, зокрема Сирії та Лівану.