► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Долар подорожчав на 8,4% за рік
Офіційний курс долара, встановлений Національним банком на 28 жовтня 2026 року, становив 45,6 грн. На початку року він дорівнював 42,35 грн, а за рік зріс на 8,4%. Від початку повномасштабної війни офіційний курс підвищився з 29,25 грн за долар.
Для вкладників це означає, що дохідність гривневого депозиту варто оцінювати не лише за сумою нарахованих відсотків. Якщо людина планує згодом купувати долари, важливо, скільки валюти вона зможе придбати після повернення вкладу.
За розрахунками «Телеграфу», якщо рік тому покласти 100 тис. грн в Ощадбанк за програмою «Мій депозит» під 11,5% річних, дохід після оподаткування становитиме близько 8,9 тис. грн. У ПриватБанку за вкладом «Стандарт» зі ставкою 10% річних вкладник отримає близько 7,7 тис. грн.
З процентного доходу утримують 18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору. Тому фактичний дохід нижчий за номінальну ставку, зазначену в договорі.
У розрахунках інтернет-видання також враховано комісію за зняття готівки. За таких умов реальна дохідність двох розглянутих депозитів оцінюється приблизно у 6,7−7,9% річних. Це менше за темп зростання офіційного курсу долара за той самий період.
Автор матеріалу доходить висновку, що за наведених умов гривневі вкладники можуть втратити в доларовому еквіваленті. Проте цей результат залежить від конкретної депозитної ставки, податків, комісій і курсу, за яким людина купує валюту. Саме тому не варто автоматично переносити розрахунок для двох банків на всі гривневі депозити.
Чому банки не поспішають підвищувати ставки
Зміна облікової ставки НБУ не означає автоматичного перегляду депозитних пропозицій. Банки враховують власну потребу в коштах, ліквідність, попит на кредити та дохідність інших фінансових інструментів.
За даними індексу UIRD, станом на 27 жовтня середні індикативні ставки за гривневими депозитами становили:
- 14,02% річних на три місяці;
- 14,56% на шість місяців;
- 14,96% на дев’ять місяців;
- 14,29% на рік.
Це номінальні ставки до оподаткування, розраховані на основі пропозицій 20 провідних банків. Вони відображають ринковий рівень, але не гарантують, що кожен клієнт отримає саме такий відсоток.
Керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій пояснює стриманість банків надлишком ліквідності. За його словами, фінансові установи мають достатньо коштів, а вкладники продовжують приносити гроші на рахунки. Тому в банків немає гострої потреби підвищувати ставки, щоб залучити додаткові ресурси.
Ще один чинник — дохідність депозитних сертифікатів НБУ, у які банки можуть вкладати частину вільних коштів. За даними, наведеними «Телеграфом», після підвищення облікової ставки до 16% річних дохідність таких інструментів становила 16% і 19,15% залежно від строку. Середні ставки за депозитами населення при цьому залишалися нижчими.
Фінансовий аналітик інвестгрупи ICU Михайло Демків звертає увагу ще й на можливість майбутнього зниження облікової ставки. На його думку, банки не поспішають залучати дорогі депозити на тривалий строк, оскільки за рік вартість ресурсів може знизитися.
Чи може НБУ змінити ситуацію
На 29 жовтня 2026 року було заплановано засідання Національного банку щодо облікової ставки. Напередодні фінансовий аналітик Андрій Шевчишин припускав, що регулятор може підвищити її на 0,5 процентного пункту, до 16,5% річних.
На його думку, послаблення гривні може спонукати частину вкладників переводити заощадження у валюту. Підвищення облікової ставки могло б підтримати привабливість гривневих депозитів.
Михайло Демків також допускав такий сценарій через прискорення інфляції. Однак на момент публікації це були прогнози експертів, а не оголошене рішення НБУ.
Навіть якщо регулятор підвищить ставку, це не гарантує негайного зростання відсотків за депозитами. Банки самостійно визначають умови вкладів, зважаючи на ринкову ситуацію та власні потреби.
В Ощадбанку пояснюють, що під час перегляду ставок враховують монетарну політику НБУ, інфляційні очікування, ліквідність і ситуацію на ринку. У ПриватБанку повідомляли, що з 9 жовтня підвищили ставки за вкладами строком на шість-дев'ять місяців до 13,5% річних.
Цей приклад показує, що ставки можуть змінюватися, але не обов’язково одночасно з рішеннями регулятора й не в усіх банках однаковою мірою.
Які альтернативи є у вкладників
Серед альтернатив гривневим депозитам — облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) і валютні заощадження.
За наведеними в матеріалі «Телеграфу» даними, дохідність гривневих ОВДП сягала 16,5−17,05% річних, а доларових — 3,05−3,43%. Доходи від ОВДП не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором, на відміну від депозитних відсотків.
Однак ці інструменти мають різні умови. Перед купівлею ОВДП потрібно врахувати строк до погашення, ціну придбання та можливі витрати в разі продажу раніше. Валютні заощадження також не гарантують заробітку: результат залежить від курсу купівлі та подальшої зміни курсу.
Головне для вкладника — оцінювати не лише ставку, зазначену в рекламі банку, а й суму, яку він фактично отримає після оподаткування та можливих комісій. Якщо заощадження в майбутньому планують витратити в доларах, варто також враховувати зміну валютного курсу.
Висока ставка сама по собі не гарантує найкращого результату. Важливо зіставити дохідність, строк і витрати з тим, для чого людина відкладає гроші та коли планує ними скористатися.