А тепер спробуйте зробити з нею дещо інше. Піднесіть до світла. Нахиліть. Проведіть пальцями по поверхні. Подивіться повільніше та уважніше. Раптом виявиться, що папір, який щойно лежав у гаманці, має зовсім іншу природу.
У ньому заховані зображення. Частини малюнків складаються разом лише проти світла. Елементи починають рухатися при нахилі. Фарби змінюють колір. Захист сучасної банкноти — не один секретний знак. Це система, у якій кожен елемент вирішує своє завдання.
Одні технології проходять через увесь сучасний банкнотний ряд. Інші з’являються лише на певних номіналах. А найновіша купюра — 2000 грн, яку НБУ ввів в обіг 4 вересня 2026 року, — уже демонструє наступний крок розвитку цієї системи.
Нижче розбираємо основні захисні елементи гривні — водяний знак, рельєфний друк, оптично-змінні елементи SPARK, захисну стрічку, мікротекст і наскрізний елемент — і пояснюємо, як за ними перевірити справжність банкноти.
Під лупою: сім номіналів та десятки захисних елементів і технологій
Щоб провести дослідження разом із нами, покладіть поруч 20, 50, 100, 200, 500, 1000 та 2000 гривень. Одразу видно, що вони виглядають як одна родина. Спільна композиційна логіка, національна символіка та портрети видатних українців.
Якщо ж перевірити їхні захисні елементи, то вони різні. На 20 гривнях — квітка, яка змінює колір, а на 50 — прапор. Палітра живописця прикрашає сотню, водяна лілія — 200 грн. 500 гривень захищає розгорнута книга, а 1000 — кристалічна решітка та орнамент. На нещодавно випущеній банкноті номіналом 2000 грн — анімована стрічка, на якій під час нахилу Тризуб переходить у знак гривні.
Якщо просто перелічити ці елементи, вони залишаться цікавими деталями. Але якщо поглянути на них разом, стає помітно дещо більше: захист українських банкнот із часом стає складнішим і динамічнішим. Ця послідовність демонструє, як розвиваються технології протидії підробкам.
Водяний знак: перший рівень захисту починається ще до друку
Піднесіть банкноту до світла, і всередині неї з’явиться портрет. Це водяний знак. Його особливість у тому, що він не наноситься на поверхню готової банкноти. Він формується ще під час виготовлення паперу завдяки різній товщині та щільності волокон.
Тому водяний знак не виглядає як звичайна картинка. Він має плавні переходи від світлого до темного. Для кожного номіналу — свій портрет:
-
20 грн — Іван Франко;
-
50 грн — Михайло Грушевський;
-
100 грн — Тарас Шевченко;
-
200 грн — Леся Українка;
-
500 грн — Григорій Сковорода;
-
1000 грн — Володимир Вернадський;
-
2000 грн — Василь Стус.
Тут є цікава технологічна асиметрія: те, що ми сприймаємо як зображення, насправді є властивістю самого матеріалу. Тобто шахраям недостатньо скопіювати портрет — потрібно ще й відтворити те, як папір пропускає світло.
Рельєфний друк і тактильні позначки: те, що можна відчути на дотик
Проведіть пальцями по банкноті. На гривні поверхня не всюди однакова. Окремі елементи мають відчутний рельєф, створений спеціальним друком, — портрети, написи, цифри номіналу та ін. Важливо, що рельєф — це не тільки захист. На банкнотах передбачені спеціальні тактильні позначення для людей із порушеннями зору. Вони відрізняються залежно від номіналу:
-
20 грн — трикутник;
-
50 грн — коло;
-
100 грн — квадрат;
-
200 грн — дві паралельні вертикальні риски;
-
500 грн — три крапки;
-
1000 грн — три паралельні вертикальні лінії;
-
2000 грн — три паралельні горизонтальні лінії.
Одна й та сама технологія вирішує два різні завдання. Для системи захисту рельєф — ознака справжності, а для людини — спосіб розпізнати банкноту.
Оптично-змінні елементи і SPARK: коли банкнота починає рухатися
Тепер найцікавіше: нахиліть гривню. Банкнота, яка щойно була статичною, починає змінюватися. На 20 гривнях стилізована квітка змінює колір від малиново-фіолетового до оливково-зеленого. На 50 так само змінюється прапор.
А далі система стає складнішою. Зʼявляється оптично-змінний елемент SPARK — під час зміни кута нахилу банкноти зображення у відповідь поступово змінює свій колір. До речі, вперше цю технологію застосували у 2008 році в Китаї та Казахстані. Сьогодні близько 50 країн світу практикують її для захисту банкнот та виробництва ідентифікаційних документів.
На гривнях SPARK з’явився вже на банкнотах четвертого покоління. Він розміщений на купюрах найбільших номіналів — 100, 200, 500, 1000 та 2000 гривень.
На сотні палітра живописця переходить із золотистої в зелену. На 200 гривнях водяна лілія змінює пурпурний колір на золотисто-зелений. На 500 — книга із зеленої стає синьою. На 1000 — елемент переходить із золотистого в нефритовий, а на новій купюрі 2000 грн — із пурпурного в золотисто-зелений.
Цей елемент теж непросто сфальсифікувати, бо колір сам по собі не є головною ознакою захисту. Головне — його зміна залежно від кута огляду. Тобто підробити відтінок можна, а от відтворити його контрольовану зміну значно складніше. Коли ви нахиляєте банкноту, фактично перевіряєте не картинку, а її поведінку.
Захисна стрічка, яка живе всередині паперу
Гляньте на захисну стрічку, яка на перший погляд здається лише темною вертикальною лінією. Та це той випадок, коли зовнішній вигляд дуже сильно спрощує те, що насправді відбувається.
Вона інтегрована в папір! На частині номіналів стрічка повністю занурена у його товщу, на інших — використовується так звана віконна стрічка (періодично виходить на поверхню паперу).
Придивіться, на ній можна побачити цифрові позначення номіналу, тризуб та інші мікрозображення. І тут знову працює принцип багаторівневості. Якщо подивитися на стрічку здалеку — один рівень, роздивитися під збільшенням — зовсім інший, а спеціальне обладнання вже «бачить» інші властивості. Тобто один елемент фактично має кілька режимів прочитання.
Щодо нової банкноти 2000 гривень, то тут уже інший рівень цієї технології. Вона має захисну стрічку Anima™ Colour — поліхроматичний елемент з анімованим ефектом. При нахилі банкноти змінюється не лише колір чи напрям руху — зображення тризуба трансформується у знак гривні. За даними НБУ, це перша у світі банкнота з такою стрічкою.
Мікротекст: найелегантніша частина захисту
Звісно, на гривні ще є захисні елементи, які спеціально зроблені так, щоб їх не помічали. Але нумо спробуємо. Подивіться на тонкі лінії орнаменту. Здалеку це просто графіка, та якщо збільшити — у деяких місцях замість абстрактної лінії виявиться мікротекст.
Досить елегантний принцип захисту, адже його не потрібно приховувати — а лише зробити настільки дрібним, що звичайне око просто перестане його сприймати.
Для людини це орнамент. Для збільшувального скла — текст. І знову гривня має два рівні сприйняття.
Наскрізний елемент: а якщо подивитися крізь банкноту?
На нашій багатогранній гривні є ще захисні деталі, які буквально змушують дві сторони банкноти «працювати разом». Це наскрізний елемент. Його частини друкуються на лицьовому та зворотному боках так, щоб при розгляданні проти світла вони складалися в одне ціле.
На банкнотах у такий спосіб формується цифрове позначення номіналу. Тут перевіряється точність суміщення двох сторін. На справжній банкноті цифри номіналу проти світла мають бути без розривів і зсувів. Одна маленька неточність — і фрагменти перестають складатися у правильне зображення. Тобто навіть точність виробництва сама по собі стає захисним елементом.
Машинозчитувані ознаки: коли людського ока вже недостатньо
Частина ознак захисту проявляється в ультрафіолетовому або інфрачервоному світлі. Інші можна виявити за магнітними властивостями. Людина їх не бачить — тільки спеціальне обладнання.
Це важливо для банків, систем оброблення та сортування готівки. Тобто наша національна валюта створюється одночасно для різних «читачів». Для людини вона зрозуміла, впізнавана та доступна, а для машини — вимірювана за десятками технологічних параметрів.
Що більше незалежних ознак поєднано в одній банкноті, то складніше її якісно підробити.
Гасло «Слава Україні! Героям слава!»: гривня змінюється, і не лише в дизайні
Є одна трансформація, яку неможливо не помітити. На сучасних банкнотах з’явилося гасло «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!».
Першими його отримали банкноти 500 та 1000 гривень у серпні 2024 року. Потім — 50 грн, теж у серпні 2024-го. У серпні 2025 року гасло з’явилося на модифікованій 20-гривневій банкноті, а з 25 лютого 2026-го — на 200 грн. З 16 червня 2026 року в обіг увійшли модифіковані 100 гривень — ними НБУ завершив оновлення банкнотного ряду.
Ці випуски не скасовують попередні — вони продовжують перебувати в обігу разом із ними. Тобто модернізація банкнот може відбуватися поступово, без одномоментної заміни всіх грошей у країні.
Як перевірити справжність гривні: три кроки
Щоб перевірити банкноту, не потрібне спеціальне обладнання. Національний банк радить зробити три прості кроки:
-
Перевірте на дотик. Банкнотний папір відрізняється від звичайного, а портрет, написи і цифри номіналу на лицьовому боці мають відчутний рельєф.
-
Подивіться проти світла. Має з’явитися водяний знак із портретом, а частини наскрізного елемента — скластися в цифру номіналу без розривів і зсувів.
-
Нахиліть банкноту. Елементи SPARK і оптично-змінні фарби мають плавно змінювати колір, а зображення на захисній стрічці — рухатися.
Якщо хоча б одна ознака викликає сумнів, не передавайте банкноту далі. Зверніться до будь-якого банку: банк приймає сумнівні банкноти і передає їх на дослідження до Національного банку.
Що насправді ми тримаємо в руках
Що частіше ми бачимо банкноту, то менше її помічаємо. Дивимось на цифри, портрет, колір. Не завжди памʼятаємо, який із діячів зображений на тій чи іншій купюрі. Але якщо розкласти сучасну гривню на способи її прочитання, то вимальовується зовсім інша картина.
Через дотик вона показує рельєф. Через світло — водяний знак і наскрізні елементи. Через рух — оптично-змінні елементи та захисні стрічки. А через збільшення — мікротексти. І все це одна банкнота.
Візьміть свою гривню в руки. Спробуйте не просто нею розрахуватися, а роздивитися її. Може, після цього матеріалу вона вже не виглядатиме зовсім звичайною. Захист валюти — це не один секретний знак, а десятки маленьких рішень, які працюють разом.