В Україні помітним є тренд зростання кількості та суми безготівкових операцій із платіжними картками. Як повідомили в НБУ, кількість операцій (безготівкових та з отримання готівки) з використанням платіжних карток в Україні та за її межами в I кварталі 2026 року становила 2 300 млн штук, а їхня сума — 1 830,6 млрд грн (у I кварталі 2025 року було здійснено 2 191,3 млн операцій на загальну суму 1 646,5 млрд грн). Із них безготівковими були 2 208,8 млн операцій на загальну суму 1 232,5 млрд грн. Це більше на 5,9% та 14,8%, відповідно, порівняно з I кварталом 2025 року. За даними Нацбанку, 96 зі 100 операцій із платіжними картками — безготівкові. «За підсумками березня 2026 року загальна кількість емітованих платіжних карток в Україні досягла 151,7 млн штук. Це на 2% більше, порівняно з початком цього року. Більше половини (понад 57,1%) активних платіжних карток —це безконтактні картки», — повідомили в НБУ.
Активність користувачів платіжних карток — загальносвітовий тренд. Проте одночасно це і привід для збільшення шахрайських схем, які використовують зловмисники для зняття коштів із карткових рахунків громадян. Як розповів керівник управління моніторингу та безпеки платіжних операцій Ідея Банку Максим Ядвіга, зараз в Україні дуже стрімко розвивається шахрайство з використанням методів соціальної інженерії щодо дистанційного отримання кредитних коштів. Шахраї вигадують різні сценарії та способи виведення кредитних коштів з рахунків ошуканих осіб. Також, як повідомив експерт, шахраї все частіше використовують штучний інтелект для реалізації різних шахрайських схем.
«Наразі головним методом шахраїв є поєднання методів соціальної інженерії з можливостями штучного інтелекту. У 2026 році, порівняно з 2024 та 2025, для шахраїв головною ціллю стало використання методів соціальної інженерії, щоб змусити особу, яка потрапила під вплив шахраїв, пройти реєстрацію у мобільному застосунку для отримання кредитних коштів, а потім переказати ці кошти на рахунки, які нададуть шахраї. Раніше для шахраїв пріоритетнішими сценаріями для ошукування були надприбуткова робота, виграші, оренда неіснуючого житла та продаж товару без його відправки. Зараз таке теж зустрічається, але рідко», — зазначив експерт Ідея Банку.
За його словами, серед найбільш поширених методів карткового шахрайства — дзвінки від осіб, які видають себе за працівників служби безпеки банку, Національного банку або інших установ, щоб отримати реквізити платіжної картки, спонукати до здійснення операції, отримання одноразових паролів із смс-повідомлень.
«Шахраї практично у всіх випадках при контакті з особою, яку прагнуть ошукати, видають себе за працівників банку, і оскільки їм відомо, що мобільний номер можливо відстежити та заблокувати, то зловмисники почали на постійній основі використовувати дзвінки з мережі інтернет (VIBER, Telegram, ZOOM та інші)», — пояснив керівник управління моніторингу та безпеки платіжних операцій Ідея Банку Максим Ядвіга.
За його словами, з розвитком інструментів ШІ шахраї активно почали їх використання задля здійснення маніпуляцій та крадіжки коштів з рахунків. «Шахраї почали активно використовувати при шахрайських атаках технології ШІ різних відомих платформ, таких як CHATGPT, GOOGLE Gemini, Claude, GROK та Microsoft Copilot. Раніше шахраям для проведення успішної шахрайської атаки необхідні були відповідні знання у сфері платіжних технологій, які вони збирали та аналізували. Але зараз шахраю ці знання збирати та аналізувати необов’язково, адже це все може зробити ШІ, тобто від шахрая вимагається правильно поставити завдання для реалізації та у ході виконання завдання робити виправлення помилок та додавати нові задачі», — пояснив керівник управління моніторингу та безпеки платіжних операцій Ідея Банку Максим Ядвіга.
Щодо систем захисту, які використовують сьогодні банки, то, за словами експерта, Ідея Банк, залежно від виду платіжного інструменту та від каналу, де здійснюється операція, застосовує різні інструменти для протидії шахрайству. «Наразі ми застосовуємо різні антифрод-системи для кожного платіжного інструменту, у яких заведені різні правила/обмеження для своєчасного виявлення та попередження шахрайства», — зауважив експерт Ідея Банку. Він також нагадав, що якщо сам клієнт банку причетний до компрометації своїх цифрових даних, то втрачені внаслідок шахрайських дій кошти у таких випадках банки не повертають.
За словами експерта Ідея Банку, серед головних способів убезпечення від шахрайства з картковими рахунками —встановлення лімітів на операції (денний, місячний ліміт на зняття готівки або онлайн-оплати), підключення SMS або push-інформування (щоб оперативно дізнатися про будь-які транзакції), оформлення окремої картки для онлайн-розрахунків. Також, як пояснив експерт банку, клієнтам потрібно регулярно оновлювати мобільний застосунок, змінювати періодично паролі до нього, і уважно вивчати повідомлення від банку, що можуть містити попередження про нові нелегальні схеми.
Ідея Банк. Банківська ліцензія НБУ Nº96 від