► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Росія дедалі активніше атакує підприємства, які забезпечують роботу економіки — виробництво, енергетику, логістику, дистрибуцію та паливний комплекс. У Мінекономіки оцінюють, що цього року прямі руйнування фіксованих активів корпоративного бізнесу можуть становити від $4 млрд до $10 млрд.
Саме на тлі цих ризиків міністерство хоче масштабувати чинний механізм страхування і створити універсальну програму для підприємств по всій Україні.
Чому держава хоче втрутитися у страхування
Страхувати воєнні ризики в Україні приватному ринку складно. За словами Перелигіна, на зовнішньому ринку перестрахування пропозиція для українських активів обмежена, а вартість такого покриття може бути дуже високою.
Зокрема, для активів на лівому березі Дніпра страхування може коштувати 8−12%, а в окремих випадках — до 15%. При цьому перестраховики часто готові брати на себе лише відносно невеликі обсяги ризику.
Для великих підприємств цього недостатньо: вартість окремих виробничих об'єктів може становити сотні мільйонів доларів.
Тому в Мінекономіки пропонують модель, за якої держава бере на себе перший рівень збитків. Цей принцип називають First Loss: держава покриває першу частину ризику, а приватні страховики можуть страхувати наступні рівні.
Перший досвід такого підходу вже є. На початку року механізм почали застосовувати в межах постанови № 1541 для страхування підприємств у прифронтових регіонах. За словами Перелигіна, за першою компонентою програми вже є понад 700 заявок.
Тепер у міністерстві хочуть використати цей досвід як основу для більш масштабної системи.
Як може працювати нова програма
Остаточна модель ще розробляється, тому її параметри можуть змінитися. Наразі Мінекономіки розглядає варіант, за якого підприємство сплачуватиме близько 2% на рік від суми, яку хоче застрахувати.
Максимальний рівень державного покриття наразі розглядають на рівні $10 млн на одне підприємство. Водночас Перелигін наголосив, що остаточний ліміт ще не визначений і може бути як меншим, так і більшим.
Тобто підприємство з активами дорожчими за $10 млн зможе претендувати на страхування більшого обсягу, але державна частина покриття матиме встановлений ліміт. Наступні рівні ризику мають покривати приватні страховики.
Логіка такої моделі полягає в тому, щоб зробити страхування більших ризиків доступнішим. У Мінекономіки виходять із того, що перша атака на підприємство далеко не завжди призводить до його повного знищення.
За оцінкою Перелигіна, у багатьох випадках перший рівень пошкоджень може становити близько 20−40%. Якщо держава бере на себе цей ризик, приватним страховикам простіше розраховувати вартість наступних рівнів покриття.
Перелигін зазначив, що подібний ефект уже спостерігали в окремих випадках у межах чинної програми: після державного покриття першого рівня приватні страхові пропозиції на наступні рівні могли бути дешевшими.
Які активи хочуть страхувати
Остаточного переліку активів, які охоплюватиме нова програма, поки немає. Водночас Мінекономіки орієнтується насамперед на фіксовані активи підприємств, важливі для роботи економіки.
Йдеться про виробничі потужності, енергогенерацію та енергодистрибуцію, логістику, дистрибуційні та ритейл-центри, а також паливний комплекс.
Водночас товари на складах за нинішньою концепцією страхувати не планують. Покриття має поширюватися на сам склад — його будівлю та конструкції.
Щодо вартості страхування, у Мінекономіки вважають, що внесок на рівні близько 2% може бути прийнятним для підприємств. За словами Перелигіна, бізнес, з яким спілкувалося відомство, загалом позитивно оцінює такий рівень.
Для порівняння, комерційне страхування воєнних ризиків для українських активів може коштувати значно дорожче. Саме тому державна програма, за задумом міністерства, має створити для бізнесу доступніший варіант покриття.
Звідки візьмуть гроші
Мінекономіки хоче сформувати щорічний страховий пул обсягом від $1 млрд до $4 млрд.
Одним із головних джерел фінансування розглядають підвищення ПДВ на один відсотковий пункт — з 20% до 21%. За розрахунками міністерства, це може приносити приблизно $1−1,2 млрд на рік.
Це покриватиме близько чверті або третини від необхідного обсягу коштів. Решту планують залучати від міжнародних партнерів і донорів.
Серед інших можливих джерел Перелигін назвав роботу із санкційними активами та пільгове кредитування від міжнародних фінансових установ.
У Мінекономіки пояснюють, що йдеться не про фінансування поточних видатків. Кошти мають працювати через механізм компенсації збитків — на відновлення пошкоджених підприємств, їхню релокацію або створення нових активів.
Що буде, якщо партнери не дадуть грошей
За словами Перелигіна, навіть без додаткового міжнародного фінансування нова програма, на думку міністерства, має запрацювати. Водночас тоді доведеться змінити її масштаб або рівень державної компенсації.
Чинний механізм за постановою № 1541 у такому разі продовжить працювати. Поступово його мають замінити новою універсальною програмою, однак перехід не буде одномоментним і може тривати близько року-півтора.
Паралельно Мінекономіки працює ще над одним інструментом — програмою за постановою № 594 для великого бізнесу.
Вона передбачає здешевлення кредитування на 5,5 відсоткового пункту. Підприємства, які відповідатимуть встановленим вимогам, зможуть отримувати кредити до 1 млрд грн строком до семи років.
Цей механізм має допомогти великому бізнесу фінансувати відновлення та розширення виробничих потужностей, релокацію або капітальне будівництво.
Чи надовго підвищать ПДВ
Підвищення ПДВ до 21% у запропонованій моделі має бути тимчасовим — на період дії воєнного стану.
За словами Перелигіна, після завершення воєнного стану ставка має повернутися до 20%. Водночас конкретний механізм повернення ставки ще потрібно визначити.
У Мінекономіки також оцінювали вплив підвищення ПДВ на ціни. За розрахунками відомства, збільшення ставки на один відсотковий пункт може додати до споживчої інфляції близько 0,6−0,8%. Реалістично, за оцінкою Перелигіна, йдеться приблизно про 0,8%.
Таким чином, запропонована модель передбачає, що частину додаткових податкових надходжень спрямовуватимуть на державне покриття першого рівня воєнних ризиків. Це має дозволити залучити приватних страховиків до наступних рівнів покриття і знизити загальну вартість страхування для бізнесу.