► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
До Pontes вже підключилися 13 учасників ринку, зокрема Deutsche Bank, Santander, Société Générale, Європейський інвестиційний банк та KfW. Роботу з сервісом також розпочали чотири оператори платформ розподіленого реєстру: Axiology, Cashlink, Clearstream та SWIAT.
Що саме запустив ЄЦБ
Токенізація — це випуск активу або подання прав на нього у вигляді цифрового токена, запис про який зберігається в розподіленому реєстрі. Як пояснює ЄЦБ, на відміну від централізованої бази даних такий реєстр підтримується відразу кількома учасниками мережі. Його найвідомішим різновидом є блокчейн.
Мета Pontes — з'єднати такі приватні платформи із платіжною інфраструктурою Євросистеми. У цьому випадку цінний папір та інформація про правочин можуть перебувати в розподіленому реєстрі, а грошова частина операції проводиться в грошах центрального банку без затримок.
Financial Times називає запуск дебютом цифрового євро на оптовому фінансовому ринку. Втім, застерігаючи, що поки що йдеться не про цифрові гроші для громадян і магазинів, а про інфраструктуру для розрахунків між професійними учасниками ринку. Роздрібний цифровий євро залишається окремим проєктом ЄЦБ, можливий запуск якого може статися лише за три роки.
Що змінюється для фінансового ринку
Головне нововведення Pontes полягає в тому, що банки та інвестори зможуть розраховуватися за угодами з токенізованими активами грошима центрального банку, а не стейблкоїнами або іншими формами приватних грошей, пише Reuters. У ході випробувань, проведених Євросистемою у 2024 році, учасники ринку називали доступ до безризикового розрахункового активу однією з головних умов для ширшого використання блокчейну у фінансах.
За оцінкою ЄЦБ, токенізація дозволяє об'єднати на одній платформі кілька етапів життєвого циклу цінного паперу — від випуску та торгівлі до розрахунків, зберігання та обслуговування. Смарт-контракти можуть автоматизувати частину цих процесів, скоротити необхідність ручної звірки даних та зробити операції швидше та ефективніше.
Навіщо це знадобилося ЄЦБ
Євросистема називає гроші центрального банку найбільш безпечним засобом розрахунків та прагне зберегти за ними цю роль у міру переходу фінансових ринків на блокчейн. Якщо необхідної державної інфраструктури не буде, розрахунки за токенізованими угодами можуть перейти до стейблкоїнів або інших приватних грошей.
Нагадаємо
Це завдання має й геополітичний підтекст. Як пояснює Financial Times, більшість операцій зі стейблкоїнами у світі припадає на токени, номіновані у доларах.
Раніше економісти ЄЦБ попереджали, що їхнє широке поширення в Європі може послабити контроль регіону над власною грошово-кредитною політикою. На залежність європейського ринку від американських платіжних компаній Visa, Mastercard та PayPal також звертала увагу голова ЄЦБ Крістін Лагард, розглядаючи цю проблему як джерело геополітичної вразливості.
Втім, вона також не раз наголошувала, що стейблкоїни в євро нічим не кращі за доларові і закликала будувати власну блокчейн-інфраструктуру замість копіювання американської моделі.
Серед цілей Pontes ЄЦБ називає збереження ключової ролі грошей центрального банку як найбезпечнішого засобу розрахунків, підтримку стратегічної автономії ЄС та розвиток європейського цифрового ринку капіталу.
Що буде далі
На першому етапі Pontes працюватиме у будні з 08:00 до 16:00 за центральноєвропейським часом. Найближчими місяцями до сервісу повинні приєднатися нові учасники, а набір функцій та тривалість роботи поступово розширюватимуться. Повноцінне розгортання системи заплановано на 2028 рік, на той час її планується перевести на цілодобову роботу 365 днів на рік, пише FT.
Паралельно Євросистема розвиває більш довгостроковий проект Appia, у рамках якого вивчає можливу архітектуру єдиного європейського ринку токенізованих фінансів. До 2028 року ЄЦБ має намір підготувати проект такої екосистеми, включаючи загальні стандарти та варіанти взаємодії різних розподілених реєстрів.
ЄЦБ також сам стане одним із перших користувачів нової інфраструктури. Регулятор направить невелику частину власних коштів обсягом 23 млрд євро до високорейтингових токенізованих боргових паперів, номінованих у євро та випущених державними та іншими публічними інститутами, повідомив Reuters.
Купувати біткоїн, Tether чи інші криптовалюти ЄЦБ не планує: інвестиції потрібні йому для здобуття практичного досвіду роботи з розподіленими реєстрами, уточнює FT.
Окремо ЄЦБ продовжує розробку роздрібного цифрового євро для громадян та бізнесу. Бета-тест цієї системи намічено на 2027 рік, а можливий запуск — на 2029 рік, нагадує FT. На відміну від Pontes, для випуску роздрібного цифрового євро будуть потрібні зміни законодавства ЄС.