► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Паперова бюрократія та обіцянки цифровізації
Міністерство оборони наразі лише завершує підготовку нової редакції роз'яснень та переліку документів, за допомогою яких військовий зможе офіційно підтвердити свій статус перед кредиторами. Перед публікацією цього алгоритму посадовці планують додатково узгодити підходи. Це робиться для того, щоб уникнути ситуацій, коли банки, приватні виконавці та самі позичальники по-різному трактують одні й ті самі норми.
Окремо розглядається можливість цифровізації процесу. Статус військовослужбовця планують дозволити підтверджувати через застосунок «Дія» та сервіси Міноборони («Армія+»), що в теорії має спростити процедуру та зменшити бюрократичне навантаження на учасників бойових дій.
Кредити ФОПів: прив'язка до реєстру та пошук компромісу
Найбільший регуляторний хаос спостерігається у сегменті кредитування фізичних осіб-підприємців (ФОП), які стали до лав армії. Через відсутність чіткої законодавчої бази фінансові установи застосовують різні, часто взаємовиключні підходи до нарахування заборгованостей.
Парламентарі пропонують закріпити жорстку норму: базовою точкою відліку має стати виключно дата внесення запису про припинення діяльності ФОП до Єдиного державного реєстру (ЄДР). Логіка наступна: якщо підприємець офіційно закрив ФОП, відсотки за його бізнес-кредитом нараховуватися не повинні. У разі ж поновлення діяльності чи її продовження з отриманням доходу — боргові зобов’язання повертаються.
Крім того, влада спільно з представниками банківського сектору зараз «дораховують» модель запровадження пільгового періоду після демобілізації, аби військовослужбовці не стикалися з повним фінансовим навантаженням одразу після повернення до цивільного життя.
Арешти рахунків та урядовий законопроєкт № 13677
Третій масштабний блок проблем стосується примусового стягнення боргів. Військовослужбовці продовжують масово стикатися з арештами коштів та відсутністю дієвого механізму розблокування рахунків.
Аби зрушити ситуацію, Міністерство юстиції отримало вказівку опрацювати зміни до своїх внутрішніх інструкцій. Своєю чергою профільні асоціації та учасники фінансового ринку мають надати готові пропозиції правок до законодавства, зокрема до урядового законопроєкту № 13677, який регламентує сферу примусового виконання рішень. Робота має перейти від етапу збору скарг до формування конкретних порівняльних таблиць із правками.
Як працюють кредитні канікули й чому виник колапс
Згідно з чинним законодавством України, військовослужбовці (як мобілізовані, так і контрактники) мають право на звільнення від сплати відсотків, штрафів та пені за споживчими кредитами на час дії особливого періоду. Виняток становлять лише кредити на придбання нерухомості, автомобілів та певного енергетичного обладнання (якщо відсотки за ними вже компенсуються державою).
Проте на практиці цей механізм дає серйозний збій через жорсткі вимоги до документального оформлення та бюрократію виконавчого провадження. Як свідчать фахові дискусії навколо того ж законопроєкту № 13677, автоматичного блокування стягнень з військових не відбувається. Державні та приватні виконавці часто арештовують зарплатні картки солдатів, оскільки не мають доступу до внутрішніх баз Міноборони і змушені керуватися загальними правилами. Від бійців вимагають надавати паперові довідки або витяги з наказів командирів з мокрими печатками, що фізично неможливо зробити з передової. Це призводить до блокування виплат та нарахування банками подвійних комісій, поки військовий шукає способи довести свій статус.
Влада планує змінити правила стягнення боргів з військовослужбовців та ФОПів. Аналізуємо, чому рахунки досі арештовують та як банки захищають власні прибутки.