Ризик втратити мільярди: що не так із виконанням вимог МВФ та ЄС

Негативна тенденція прослідковується ще з другої половини 2025 року. За нашими оцінками, станом на початок березня, за минулий рік Україна не виконала 14 індикаторів Плану України на суму понад 3,9 млрд євро. У першому кварталі ситуація не стала кращою. В зоні ризику 5 індикаторів із 8. Про те, що сталось із виконанням зобов’язань перед міжнародними партнерами та у чому основні причини затримок, розповів в колонці NV директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.

Ситуація із МВФ

Ситуація із МВФ теж складна. Щонайменше 8 структурних маяків «перекочували» у нову чотирирічну програму, оскільки не були виконані в попередній. Існує також ризик затримки в отриманні понад $3 млрд від Світового Банку.

Частина з цих зобов’язань — це законопроєкти, які має схвалити Верховна Рада України. Вони перебувають на різних стадіях розгляду в парламенті без визначеної перспективи ухвалення. Це гальмує реформи у ключових секторах, зокрема енергетиці, і як наслідок затримує бюджетну допомогу від партнерів.

DiXi Group є частиною консорціуму чотирьох аналітичних центрів RRR4U, який за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» моніторить виконання програми МВФ та Плану України.

Які ключові реформи та зобов’язання потребують виконання, зокрема, в частині енергетики?

За Планом України серед енергетичних маяків, які потребують виконання:

Спрощення дозвільних процедур для інвестицій у ВДЕ — €273 млн. У липні Міненерго оприлюднило законопроєкт, у грудні того ж року його подали до парламенту. Проте сам розгляд перенесли, що унеможливлює вчасне виконання індикатора.
Визначення спеціального статусу Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) для забезпечення незалежності регулятора — €273 млн. В грудні законопроєкт внесли до ВРУ, він досі очікує першого читання.
Підтримка розвитку ефективного та більш стійкого централізованого теплопостачання — €273 млн. Попри те, що у вересні минулого року урядовий законопроєкт було внесено до парламенту, його так і не було включено до порядку денного. Законопроєкт схвалено у першому читанні, але він потребує ґрунтовного доопрацювання.
Також серед зобов’язань, з якими Україна не впоралась — призначення номінованого оператора ринку електричної енергії та законодавчі зміни для розмежування механізму покладення спеціальних обов’язків — ПСО (кожен по — €250 млн).

Є низка зобов’язань перед МВФ, які також ми маємо виконати до кінця 2026 року.

Яка ціна невиконання енергетичних реформ?

Загалом невиконання зобов’язань, які стосуються енергетики, вже коштує нам близько 1,8 млрд євро, які могли би надійти в бюджет і слугувати джерелом для виплати зарплат, пенсій, стипендій тощо. І це лише «верхівка айсберга», адже «під водою» — упущена вигода для бізнесу та розвитку сектору в цілому.

Як Україна отримує кошти — за кожну реформу окремо?

Кошти від міжнародних партнерів надходять не «за кожну окрему реформу» або голосування законопроєкту автоматично. Як правило, вони виплачуються частинами (траншами) після того, як Україна виконає певну сукупність зобов’язань (пакет реформ). До прикладу, Міжнародний валютний фонд буде проводити перегляд програми вже у червні, Єврокомісія робить це щокварталу після отримання звіту від уряду і далі ухвалюється рішення про виплату.

Що необхідно для відновлення темпу виконання зобовʼязань?

Наразі для руху вперед по більшості з цих кроків потрібне ухвалення законів. Це підкреслює потребу відновлення повноцінної роботи парламенту та синхронізації його дій з урядом для надолуження втраченого темпу реформ. Адже державний бюджет в умовах війни як ніколи потребує цього фінансування для покриття зарплат медикам, вчителям, соціальної допомоги, програм підтримки вразливих груп, субсидій тощо.