► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Політична криза та тимчасові заходи
Процес ухвалення бюджету супроводжувався серйозними політичними труднощами. Нижня палата парламенту, де домінує правляча Ліберально-демократична партія (ЛДП) прем'єрки Такаїчі (вона має там більшість у дві третини голосів), схвалила документ ще 13 березня. Однак у Верхній палаті виникли проблеми: ЛДП та її коаліційному партнеру («Японській інноваційній партії») не вистачало чотирьох місць для абсолютної більшості у 247-місцевому органі.
Через це уряд був змушений піти на безпрецедентний крок: 30 березня ухвалили тимчасовий надзвичайний бюджет. Це сталося вперше за останні 11 років. Головною причиною такого збою стало рішення Санае Такаїчі провести дострокові загальні вибори в лютому — місяці, який зазвичай присвячений детальним бюджетним дебатам (це були перші вибори в лютому з 1990 року). Лише у вівторок, 7 квітня, Верхня палата нарешті дала зелене світло повноцінному фінансуванню держави.
На що підуть мільярди: соціальна сфера та мілітаризація
Структура нового бюджету чітко демонструє пріоритети уряду Такаїчі. Левова частка витрат — 39 трлн єн (211,7 млрд євро), або близько 32% від загальної суми, — спрямована на соціальне забезпечення. З них 700 млрд єн (3,8 млрд євро) додатково виділяються на безкоштовне навчання в старших класах та харчування в державних початкових школах (ще 370 млрд єн на ці цілі виділять місцеві уряди).
Окремою, стратегічно важливою статтею стало фінансування оборонного сектору. Бюджет передбачає рекордні 8,8 трлн єн (47,7 млрд євро) на військові потреби, що на 300 млрд єн (1,6 млрд євро) більше за минулорічний показник. Посилення обороноздатності країни є однією з ключових політичних цілей нової прем'єрки.
Ризики: інфляція, борги та іранський фактор
Критики б'ють на сполох: рекордний пакет видатків загрожує посилити саме ті економічні проблеми, з якими Японія намагається боротися. Наразі державний борг країни перевищує 250% ВВП — це абсолютний антирекорд серед усіх великих економік світу. Оскільки власних доходів Японії не вистачає, бюджет у 122,3 трлн єн доведеться частково фінансувати за рахунок нових масивних запозичень.
Ситуація ускладнюється тим, що базова інфляція в країні вже тримається вище цільового показника Банку Японії у 2%, а єна перебуває під постійним тиском до зниження. Зростання прибутковості державних облігацій свідчить про занепокоєння ринків: занадто м'яка фіскальна політика уряду може звести нанівець зусилля центрального банку з нормалізації монетарної політики.
Додатковим ударом для японської економіки стала криза на Близькому Сході. На тлі ескалації конфлікту з Іраном та загрози блокування Ормузької протоки енергетична безпека Японії опинилася під ударом: країна імпортує з Близького Сходу понад 90% сирої нафти. Експерти застерігають, що без надійного плану скорочення боргу рекордні бюджетні вливання можуть не стимулювати зростання, а навпаки — підірвати залишки економічної стійкості Японії в умовах глобальної нестабільності.