► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Прогнози банкіра
На думку банкіра, другий квартал може виявитися непростим не лише через загальну невизначеність, спричинену війною. Вагомим зовнішнім чинником залишатиметься і ситуація на Близькому Сході, адже нове воєнне загострення вже позначається на цінах на енергоносії.
Насамперед ідеться про пальне, вартість якого традиційно провокує зростання цін в Україні, адже автоматично збільшує витрати на перевезення, виробництво та цілу низку послуг. Щодо інфляції, то він вважає, що завдяки своєчасним змінам у монетарній політиці Нацбанку зростання цін вдасться дещо пригальмувати.
Посилення інфляцийного тиску
Банкір зауважив, що з початку березня через суттєве подорожчання пального інфляційний тиск значно посилився. Так, упродовж березня бензин А-95 подорожчав приблизно на 14%, тоді як дизельне пальне зросло в ціні більш ніж на 36%. Саме тому він не виключає, що вже у квітні монетарний комітет НБУ може збільшити облікову ставку до 16%.
Такий крок має не лише стримати ціновий тиск, а й стати вагомим запобіжником подальшої девальвації гривні. За його розрахунками, у другому кварталі сумарний рівень інфляції не перевищить 1,8−2%, що дасть змогу втримати річний показник у межах 8−8,5%. Він нагадав, що у другому кварталі 2025 року споживчі ціни сукупно зросли на 2,8%: у квітні — на 0,7%, у травні — на 1,3%, а в червні — на 0,8%.
Водночас він акцентував, що навіть якщо ситуація у світі дещо вгамується, найближчими місяцями ціни на пальне, найімовірніше, триматимуться на найвищих позначках. Адже інерція економічної та геополітичної невизначеності нікуди не зникне.
Фінансова допомога
Ще один важливий чинник, що впливатиме на стан економіки, — це, на його думку, подальша міжнародна фінансова допомога в обсягах, достатніх для покриття видатків «воєнного» бюджету. Він нагадав, що в держбюджеті-2026 потреба у зовнішній підтримці оцінена у 2,079 трлн грн, або близько $52 млрд. Водночас одним із ключових джерел такої підтримки має стати ухвалений Євросоюзом кредит на 2026−2027 роки на 90 млрд євро. Однак, попри політичне рішення ЄС, цей кредит досі фактично заблокований через позицію Угорщини, що створює додаткову невизначеність для бюджетного планування.
Щодо депозитних і кредитних програм, то, на думку банкіра, банки й надалі орієнтуватимуться на рівень облікової ставки, яка фактично формує вартість грошей на ринку. Водночас стратегічно Нацбанк, імовірно, шукатиме баланс між розвитком депозитів, що зменшує тиск на валютний ринок, і потребою підтримувати кредитування економіки.
Потенційне збільшення облікової ставки до 16% позначиться і на ставці за 3-місячними депозитними сертифікатами, яка може зрости до 19,5%. Саме вона стане одним із головних орієнтирів для формування депозитної політики комерційних банків. Очікується, що середні ставки, залежно від терміну розміщення коштів, можуть зрости до 14,5−15,5%, а максимальні пропозиції знову можуть перетнути позначку у 17% річних.
Попри очікування економічно напружених місяців, банкір радить звернути увагу на гривневі вклади, особливо терміном на 6−9 місяців та на 1 рік. За його твердженням, саме такі депозити дадуть змогу громадянам отримати оптимальний дохід, що суттєво перекриватиме інфляційні прогнози.
«За попередніми оцінками, гривневі вклади не лише будуть здатні проіндексувати заощадження громадян, а й дадуть можливість отримати пасивний прибуток на рівні 3−4%», — розповів Сергій Мамедов.
Кредитування
Щодо кредитування, то, на думку банкіра, комерційні банки зосередяться передусім на збереженні поточного рівня ставок, водночас активніше розвиваючи партнерські програми з виробниками та постачальниками основних засобів ведення бізнесу. Він нагадав, що в структурі кредитування такі програми вже становлять близько 60−65% від загальної кількості кредитів. Їхня «ідеологія» полягає в тому, що ставки за ними на 1−2 в. п. нижчі за середньоринкові.
Валютний ринок
На думку банкіра, у другому кварталі ситуація на валютному ринку у стратегічному вимірі залишатиметься більш-менш прогнозованою, а курсові зміни не стануть шоком для громадян. Насамперед, як твердить експерт, завдяки чинному режиму «керованої гнучкості» Нацбанк, як основний гравець на валютному ринку, зможе ефективно долати будь-які перекоси в бік попиту. Зокрема, може бути активно застосовано механізм валютних інтервенцій, обсяг яких буде на рівні $3−3,5 млрд на місяць.
Водночас, на його думку, насичення ринку валютою залежатиме передусім від поточних загроз для курсової стабільності, рівня поточної інфляції, а також від обсягів міжнародних резервів.
Він допускає, що з квітня по червень включно гривня може послабитися в межах 3,2−4%, що можна буде пояснити нестабільністю цін на енергоносії, а також похідними процесами в економіці. За його прогнозом, протягом II кварталу офіційний курс долара коливатиметься в діапазоні 44−45,5 грн, а євро — у фарватері 51−52,5 грн.
Експерт радить громадянам, за змоги, утриматися від панічного скуповування валюти. По-перше, дефіциту готівки немає. По-друге, з огляду на дохідність, гривневі депозити можуть стати вагомою альтернативою валютним заощадженням. І, по-третє, на піку курсових перипетій ризик втратити частину вкладених коштів значно зростає: на курсовій різниці втрати можуть сягати до 5% від витраченого еквівалента, адже курс купівлі завжди вищий за курс продажу.