► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Динаміка запозичень: від 2008 року до сьогодні
З моменту глобальної фінансової кризи 2008 року три найбільші економіки світу обрали кардинально різні стратегії фінансування. За даними Міжнародного валютного фонду (МВФ), які візуалізують щорічні обсяги державних заборгованостей з 1995 по 2025 рік (у поточних доларах США, без урахування інфляції), Сполучені Штати та Китай вдалися до агресивного збільшення боргового навантаження, особливо після 2020 року. У 2025 році державний борг Китаю досяг позначки $18,7 трлн, тоді як зобов'язання ЄС зупинилися на рівні $17,6 трлн.
Проте лідерство США залишається недосяжним: у 2025 році американський держборг злетів до $38,3 трлн. Відрив Вашингтона від Європейського Союзу становить колосальні $20,7 трлн. Для порівняння: у 2008 році боргові показники США та ЄС були майже ідентичними — $10,9 трлн та $10,7 трлн відповідно. Стартові ж позиції Пекіна у тому самому 2008 році становили лише $1,2 трлн.
Причини боргового розриву
Темпи приросту заборгованості демонструють разючий контраст. З 2008 року борговий тягар Китаю збільшувався в середньому на 17% щорічно. Ця динаміка більш ніж удвічі перевищує американську, що дозволило Пекіну менш ніж за два десятиліття обійти ЄС. Сполучені Штати нарощували борги зі швидкістю близько 7,7% на рік, тоді як Євросоюз демонстрував найскромніші показники — близько 3,0% щорічно.
Така стриманість Європи є наслідком слабшого номінального економічного зростання всередині блоку та суворих фіскальних обмежень. Жорсткі рамки економії стали реакцією на європейську кризу суверенного боргу, пік якої припав на 2010−2012 роки.
Натомість борговий бум у Китаї став результатом масованої кредитної експансії, безперервного фінансування інфраструктурних проєктів та політики економічного зростання за рахунок прямої державної підтримки. У США стрімке накопичення боргів пояснюється позиками часів криз та хронічним дефіцитом бюджету. Відсутність жорстких фіскальних рамок на федеральному рівні дозволяє Вашингтону підтримувати стабільно високий рівень державних витрат, перекладаючи фінансовий тягар на майбутні покоління.
Чому це важливо
Безконтрольне нарощування державного боргу США та Китаєм створює бомбу уповільненої дії для всієї світової економіки. Залежність від постійних запозичень дозволяє Вашингтону та Пекіну підтримувати ілюзію стабільного економічного зростання та стимулювати внутрішні ринки, проте це критично звужує їхнє вікно можливостей на випадок нової масштабної кризи. Європа, хоч і виглядає більш консервативною, платить за свою фінансову обережність економічною стагнацією. Якщо дві найбільші економіки світу не почнуть збалансовувати свої бюджети, обслуговування цих десятків трильйонів доларів вимиє ліквідність із реального сектору, спровокує новий виток глобальної інфляції та підвищить ризик суверенних дефолтів, розплачуватися за які доведеться платникам податків та інвесторам.