► Читайте телеграмм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Вимоги не нові

У відомстві наголошують: правила, про які йдеться, діють уже тривалий час відповідно до профільного Закону № 361-IX. Рієлтори та компанії, що надають послуги з купівлі-продажу або оренди нерухомості (якщо плата перевищує 400 тис. грн на місяць), вже роками є суб'єктами первинного фінансового моніторингу.

Зазначається, що немає обов’язку повідомляти про всі угоди понад 400 тис. грн. Твердження, що рієлтори мають «звітувати» про кожну таку операцію, є хибним. На відміну від банків, рієлтори зобов’язані інформувати Держфінмоніторинг виключно про підозрілі операції або спроби їх проведення.

«Для того, щоб рієлтори мали змогу застосувати ризик-орієнтований підхід, встановлені відповідні критерії визначення ризиків, а також затверджено положення щодо здійснення фінансового моніторингу суб'єктами, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Мінфін», — йдеться у повідомленні.

У Міністерстві фінансів звернули увагу на те, що цьогорічне звернення відомства до рієлторів пов’язане не з появою нових вимог, а з оновленням від 2 лютого 2026 року механізмів інформаційної взаємодії з Держфінмоніторингом через ІКС «Е-кабінет системи фінансового моніторингу» та необхідністю перевірити належну постановку на облік суб'єктів, на яких поширюється дія Закону № 361-IX.

Читайте також: В угоди з нерухомістю входить фінмон: що це означає для покупців

«Потрійний контроль»

У Мінфіні заявили, що повідомлення про те, що угоду одночасно контролюють нотаріус, оцінювач та рієлтор, є некоректними. Зокрема, оцінювачі за законом взагалі не є суб'єктами фінансового моніторингу.

«Міністерство фінансів підкреслює: метою державного регулювання у цій сфері є не створення надмірного адміністративного навантаження на добросовісних учасників ринку, а забезпечення прозорості фінансових операцій та виконання вимог законодавства у сфері протидії відмиванню доходів», — зазначили у Мінфіні.

Наслідки для громадян та бізнесу

У відомстві підкреслили, що для громадян це не означає запровадження тотального контролю за всіма операціями з нерухомістю. Для рієлторів — це означає необхідність здійснювати професійну діяльність відповідно до вимог законодавства.