► Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Повернення до перевірених інструментів
Після віртуальної зустрічі міністрів енергетики країн ЄС, єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен заявив, що Брюссель готує низку кроків для стабілізації ситуації.
«Ми не знаємо, як довго триватиме ця криза і наскільки глибокою вона буде. Саме тому ми розробляємо різні варіанти, які багато в чому нагадують ті, що ми використовували у 2022 році», — підкреслив він.
Нагадаємо, що після повномасштабного вторгнення рф в Україну ЄС впровадив обмеження цін на газ, податок на надприбутки енергетичних компаній та цілі щодо скорочення споживання палива. Зараз ці заходи знову на порядку денному.
Наслідки будуть тривалими: руйнування інфраструктури
Навіть якщо бойові дії припиняться завтра, енергетичний сектор відчуватиме наслідки ще довго. За словами Йоргенсена, значна частина енергетичних об'єктів у регіоні конфлікту вже зруйнована.
Європейські ціни на газ злетіли більш ніж на 70% з початку війни 28 лютого. Хоча Європа імпортує більшість нафти не з Близького Сходу, закриття Ормузької протоки критично вплинуло на світові котирування.
У зоні особливого ризику — авіапальне та дизель
Найбільше занепокоєння Брюсселя викликає постачання продуктів нафтопереробки. Критична дата — 10 квітня: саме тоді в Європу мають прибути останні танкери з гасом (керосином), які встигли пройти через Ормузьку протоку до її закриття. ЄС отримує близько 15% свого авіаційного пального саме з Близького Сходу.
Аналітики Argus Media зазначають, що реального ризику повної відсутності пального немає — резервів вистачить на три місяці. Проте можливі локальні дефіцити та надзвичайна волатильність цін.
Щоб стабілізувати внутрішній ринок, Дан Йоргенсен уже звернувся до урядів країн ЄС із проханням відкласти всі планові (неаварійні) ремонти на нафтопереробних заводах. Це має забезпечити максимальний обсяг власного виробництва дизеля та гасу в найближчі місяці.