Ризики для економіки
Війна в Ірані повернула на четвертий тиждень. Звісно, це не п’ятий рік, як у нас, але боюся, що шкоди всьому світу, особливо фінансовому, заподіяно за цей час чимало. Та й як би не з’ясувалося, що основні події ще попереду. І навряд чи вони стануть джерелом щастя та радості для мільйонів інвесторів по всьому світу і, зокрема, в Україні.
Робити якісь прогнози щодо того, коли війна скінчиться — справа абсолютно безглузда, враховуючи рівень стратегічного планування та тактичного управління операцією, яка з «епічної люті» ризикує перетворитися на «епічну катастрофу» для глобальної економіки, а може й вже перетворилася, тільки ми про це ще не знаємо.
Про «надійність» прогнозів в подібній ситуації чудово свідчать заяви президента США за минулі декілька днів: в п’ятницю, до обіду, він заявив про можливість наземної операції, що страшенно засмутило інвесторів і спричинило падіння ринків; потім, очевидно зрозумівши, що сказав зайве, ближче до вечора вирішив підтримати ринки заявою про можливе закінчення війни; а вже в неділю поставив Ірану 48-годинний ультиматум щодо відкриття протоки, за невиконання якого пригрозив розбомбити енергетичну інфраструктуру.
Якій із цих заяв вірити? Боюся, що жодній, бо від моменту, коли ця колонка пишеться, до того, як ви її читаєте, може пролунати ще не одна заява лідера вільного світу про виграні битви, невдячних союзників та нові геніальні плани. Що ж, зрештою, у кожного відповідального лідера свій план перемоги… А щодо заяв, то надійніше вірити хуситам, які кілька днів тому оголосили, що почали війну на боці Ірану і блокуватимуть Баб-ель-Мандебську протоку, знищуючи танкери невірних ворогів ісламської республіки Іран.
Нафтові прогнози
А це значить, що ціна на нафту триматиметься не нижче $100 за барель, а ще ймовірніше продовжить рости. Досить популярними наразі прогнозами є $130−150, а деякі великі банки Уолл-стріт кажуть, що за певних умов може бути і $200. Отже, маємо повернення інфляції, з якою найбільші глобальні економіки більш-менш ефективно боролися останні декілька років. Але схоже, що спокій та цінова стабільність вже в минулому.
Минулого тижня Bloomberg опублікував інтерв'ю з Ніколае Тангеном, керівником норвезького суверенного фонду, найбільшого інвестиційного фонду у світі, з активами у $2,2 трильйона. На його думку, найбільшими загрозами на сьогодні, і дуже реальними, є (1) повернення інфляції та (2) гігантський геополітичний розлом.
Принаймні, керівництво фонду розглядає їх не як якісь там футурологічні теорії, а як абсолютно реальні варіанти подальшого розвитку подій. Та й яка там футурологія, коли лише за останній квартал інфляційні очікування в США на наступні дванадцять місяців виросли вдвічі, до 5,2%.
Що ж до норвезького фонду, то стрес-тести демонструють, що за певних умов його активи можуть здешевіти аж на 37%, а це більше $800 мільярдів. Ой, недарма пан Танген під час інтерв'ю не раз згадував економіста Хаймана Мінскі та його теорію про те, що тривале затишшя провокує самовпевненість і схильність до ризику, і врешті-решт закінчується панікою.
Стійкість ринків та феномен АІ
Поки що, після трьох тижнів війни, паніки не спостерігається. Ринок акцій США, якщо дивитися на S&P 500, втратив менше 5% — не так і багато. Мабуть, інвестори впевнені, що ефекти використання штучного інтелекту допоможуть компенсувати інфляцію, розрив виробничих ланцюгів, значну вартість грошей, високі тарифи, стрімко зростаючий державний борг США (вже $39 трильйонів), рекордну заборгованість американців за кредитними картками і чимало інших проблем, які ми можемо ще дуже довго перераховувати.
Жодних сумнівів, що вірити у всесильність АІ набагато приємніше, ніж в те, що ймовірність рецесії продовжує зростати, а це, своєю чергою, може зменшити або й взагалі зупинити капітальні витрати на створення АІ інфраструктури, що закінчиться гучним вибухом бульбашки.
Криптовалюти взагалі не постраждали, ба більше, за тижні війни біткоїн навіть підріс на 2%. Хоча, якісь «розумні» висновки з цього факту робити складно, враховуючи, що ціна на криптовалюту є функцією віри, а не аналізу.
Дорогоцінні метали під тиском
Найбільшими жертвами війни в Ірані, з точки зору глобальних інвестиційних активів, стали золото та срібло — за три тижні падіння склало 18,4% та 30,9%, відповідно. Серед найпопулярніших пояснень такого падіння — певна перекупленість ринків дорогоцінних металів, які останніми роками демонстрували експоненційне зростання; зміцнення долару США, який є валютою укладення угод на сировинних ринках, та зростання дохідності облігацій, що збільшує неотриману вигоду від володіння золотом, яке гарно блищить, але не створює ніякого грошового потоку.
Сигнали з ринку облігацій та позиція центробанків
А ось про облігації варто написати окремо. Дохідність еталонних десятирічних облігацій США зросла за три тижні з 3,96% до 4,42%, що автоматично сигналізує про збільшення вартості капіталу у всьому світі, адже ці облігації тому й еталонні, що використовуються у всіх фінансових моделях, в якості відправної точки для розрахунку вартості капіталу. Чому дохідність росте (нагадаю, що при цьому ціна падає)? Тому що однією з величезних загроз для ціни облігації є інфляція, і не тільки Ніколае Танген з норвезького суверенного фонду боїться, що вона повернеться та зруйнує ринки.
Центральні банки теж налякані тим, що ціни продовжують зростати. Найкращим підтвердженням цієї тези є той факт, що минулого тижня жоден з впливових центральних банків — ФРС, ЄЦБ, банки Англії, Японії, Канади, Швейцарії, Швеції та Австралії — які вирішували подальшу долю облікових ставок, не прийняв рішення про її зниження, а австралійці навіть підвищили.
Всі бояться інфляції і відкрито говорять про готовність підвищувати ставку, якщо потрібно. Приємно, що й наш НБУ минулого тижня залишив ставку незмінною, демонструючи професійний підхід, не кажучи вже про «непохитну відданість», «неухильну дбайливість» та «незламну послідовність» у боротьбі зі зростанням цін.
Приватний капітал теж непокоїться через інфляцію: якщо на початку року ринки ф’ючерсів на ставку ФРС сигналізували про два можливих зниження ставки до кінця року, то тепер найімовірнішим сценарієм є той, що все лишиться як є, і ставка не зміниться. Ба більше, ймовірність підвищення ставки, яка була нульовою на початку року, останніми тижнями почала зростати разом із ціною на нафту.
Висновок
Який висновок? Очевидно, що вплив війни і, насамперед, блокування шляхів транспортування нафти мають негативний ефект на фінансові ринки, але водночас до паніки ще далеко — про це свідчать показники найбільших сегментів інвестиційного ринку. Але чи варто в нинішній ситуації продовжувати інвестувати в ризиковані активи, вірячи в те, що все закінчиться добре?
Як би знову не довелося згадувати про Хаймана Мінскі та його знаменитий «момент», що полягає в «різкому зменшенні вартості активів, яке знаменує закінчення тривалого періоду зростання, спричиненого спекулятивними інвестиціями та надмірним борговим навантаженням».
Повторюся, що в сучасному світі безглуздо прогнозувати чи настане «момент» і коли саме, адже це буде спробою передбачити, що і коли скаже президент Трамп. Погодьтеся — дуже невдячне заняття. Тому, в подібній ситуації, мені здається, обережність не завадить.
Як радив видатний інвестор Говард Маркс: «Інвестуйте переляканими! Якщо все буде добре, то портфель з низьким ризиком заробить вам менше грошей, але від цього ще ніхто збанкрутував, але, якщо щось піде не так, то ваша голова залишиться на плечах».
А, як самі бачите, останні три тижні багато що йде не так і чимало людей втрачають голову.