► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Найбільший ціновий стрибок із 1995 року
На початку 2026 року фіксує історичну аномалію в промисловому секторі. За офіційними даними Державної служби статистики, індекс цін виробників (макроекономічний показник, що відображає зміну вартості товарів на етапі їх відвантаження із заводів, ще до потрапляння в роздрібну мережу) у лютому злетів на 22,3% порівняно з січнем. У річному вимірі (до лютого 2025 року) промислова інфляція сягнула 34,5%. Такого стрімкого місячного подорожчання українська промисловість не бачила понад три десятиліття — з січня 1995 року.
Тарифний удар від регулятора
Абсолютним і безальтернативним драйвером цього рекорду стала енергетика. Вартість постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря для промислових споживачів лише за один місяць підскочила на 53,1%.
Каталізатором стало адміністративне рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Йдеться про постанову № 70 від 16 січня 2026 року, яка радикально переглянула цінові правила гри на енергоринку. Зі свого боку, Держстат намагається згладити інформаційний ефект: у відомстві переконують, що цей сплеск має винятково регуляторну природу, не свідчить про формування стійкої інфляційної тенденції та не є підставою для надмірно песимістичних прогнозів щодо майбутньої динаміки.
Хто ще в лідерах подорожчання
Хоча енергетичний сектор повністю спотворив загальну статистику, відчутне зростання відпускних цін зафіксовано і в інших нішах. До трійки лідерів за темпами подорожчання у лютому також увійшли:
- Виробництво комп’ютерів та електроніки: ціни зросли на 9,1%.
- Виробництво коксу (основного палива для металургії): зростання становило 7,8%.
Чому це важливо
Бізнес об'єктивно не здатен самостійно поглинути зростання тарифів на понад 50% без втрати рентабельності. Хоча промислова інфляція дійсно спровокована разовим адміністративним рішенням, а не ринковим попитом, вона неминуче трансформується у споживчу інфляцію. Підприємства, починаючи від хлібозаводів і закінчуючи ритейлом, просто закладуть нові платіжки за світло у вартість своєї кінцевої продукції. Для пересічних українців це означає, що платою за стабільнішу енергосистему стане відчутне подорожчання більшості товарів на полицях магазинів уже в найближчі місяці. Це класичний шок пропозиції, і бюрократичне пояснення його природи ніяк не полегшить фінансовий тиск на гаманці кінцевих споживачів.