► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Проте Закон № 2136 ці правила змінив на час війни. Так, у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої — п’ятої статті 67 та статей 71 — 73 (святкові і неробочі дні).
На практиці це означає, що офіційних святкових та неробочих днів в Україні немає. При цьому графік роботи та час відпочинку встановлює роботодавець.
Тому чи дотримуватися старих правил і не працювати в понеділок, або, якщо є потреба, вивести людей у понеділок після Великодня на роботу — кожен керівник підприємства чи фізособа-роботодавець вирішують у 2026 році самостійно.
Загалом у квітні 2026 року 30 календарних днів. Із них:
- норма тривалості робочого часу при 40-год. робочому тижні — 176 год.;
- робочих днів — 22;
- кількість днів, робота в які не проводиться — 8 (святкових та днів напередодні, які скорочені — 0).
Загальні норми щодо робочого часу, які діють у 2026 році
Для більшості випадків (коли не йдеться про об'єкти критичної інфраструктури) базовою нормою робочого часу продовжує бути 40 годин на тиждень — ст. 50 КЗпП.
При цьому підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати й меншу норму тривалості робочого часу.
Кількість робочих днів протягом тижня теж може бути різною.
Тобто базовим є п’ятиденний робочий тиждень — ст. 52 КЗпП. Проте на тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин — при тижневій нормі 36 годин і 4 години — при тижневій нормі 24 години.
Зверніть увагу: в мирний час напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не могла перевищувати 5 годин — ст. 53 КЗпП. Але в період дії воєнного стану норми ст. 53 КЗпП не застосовуються!
Втім, при шестиденному робочому тижні роботодавцю треба дотримуватися норм робочого часу. А якщо робочих днів 6, а тривалість роботи протягом кожного дня — 7 годин, то виходить за тиждень 42 робочі години, що перевищує базову норму робочого часу.
Цю проблему роботодавці вирішують, самостійно визначаючи, в які дні в працівників буде скорочена кількість робочих годин. Можна робити це по-старому, так, як прописано в ст. 53 КЗпП — зменшуючи на 2 години роботу перед кожним вихідним (так зробили і ми в своїх розрахунках).
Для кого встановлені ті самі 36, 24 і навіть 18 годин на тиждень як норма робочого часу, прописано у ст. 51 КЗпП — це так звана скорочена тривалість робочого часу. Право на неї мають неповнолітні, працівники, що працюють у шкідливих умовах праці, учителі, лікарі тощо.
Але: нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об'єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо) — ч. 1 ст. 6 Закону № 2136.
Для працівників, зайнятих на об'єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень — ч. 2 ст. 6 Закону № 2136.
Наголосимо! Таке збільшення лише «може бути», тобто не є обов’язковим і здійснюється за рішенням керівника підприємства, установи, організації. Таке збільшення норми робочого часу у період дії воєнного стану заборонено щодо неповнолітніх — ч. 8 ст. 6 Закону № 2136.