► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Безпрецедентні обсяги та загроза вето
Ініціатива передбачає викид на ринок 400 мільйонів барелів нафти. Цей обсяг більш ніж удвічі перевищує попередній рекорд агентства, встановлений у 2022 році, коли після повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни-учасниці вивільнили 182 мільйони барелів. Документ було представлено у вівторок під час екстреної наради представників 32 держав-членів МЕА.
Фінальне рішення очікується в середу, проте для його ухвалення необхідна абсолютна одностайність. Як зазначають посадовці, протест навіть однієї країни здатний заблокувати або суттєво відтермінувати реалізацію плану. Паралельно президент Франції Емманюель Макрон проведе відеоконференцію з лідерами країн «Великої сімки» (G7) для обговорення шляхів пом'якшення енергетичної ситуації.
Блокада логістики та цінові шоки
Головною причиною такого кроку стало майже повне перекриття Ормузької протоки — вузького водного шляху, що з'єднує Перську затоку зі світовими ринками. Через загрозу іранських атак на танкери судноплавство цим маршрутом фактично зупинилося. Саме подібний сценарій у 1974 році, після арабського нафтового ембарго, змусив західні країни створити МЕА для координації захисту своїх економік від ринкових потрясінь.
Починаючи з 28 лютого, коли США та Ізраїль завдали перших ударів по Ірану, нафтові котирування підскочили на 40%, тимчасово перетнувши позначку в $100 за барель. У вівторок ціна знизилася до рівня нижче $84 на тлі очікувань трейдерів щодо заяв президента Трампа про ймовірну тривалість конфлікту. Однак вартість похідних видів пального, зокрема дизеля, продовжує стрімко зростати. Економісти попереджають, що тривале утримання високих цін загрожує не лише фінансовим ударом по водіях, а й розгоном загальної інфляції та жорсткою корекцією на фондовому ринку.
Резерви та історичний досвід
За заявою виконавчого директора МЕА Фатіха Біроля, зробленою в понеділок, країни-учасниці наразі зберігають 1,2 мільярда барелів у державних стратегічних резервах, а також ще 600 мільйонів барелів у вигляді обов'язкових комерційних запасів. За грубими підрахунками агентства, цього обсягу вистачить, щоб перекрити близько 124 днів втрачених постачань з Перської затоки.
Історично подібні інтервенції мали неоднозначні наслідки. У 2022 році два швидкі транші розпродажів спочатку спровокували стрибок цін на 20%, оскільки ринок розцінив такий крок як сигнал про глибшу кризу, ніж очікувалося (хоча згодом ціни все ж пішли на спад). Значно успішнішим був досвід 1991 року під час підготовки до операції «Буря в пустелі», коли президент Джордж Буш-старший наказав вперше в історії відкрити Стратегічний нафтовий резерв США одночасно з атакою коаліції на Ірак. Тоді ціни впали понад ніж на 20% у перший же день втручання.
Альтернативні маршрути не врятують ринок
Ормузька протока зазвичай пропускає близько 20 мільйонів барелів нафти на добу (майже 25% світової морської торгівлі та 80% експорту в Азію). Наявні сухопутні обхідні шляхи — нафтопровід East-West у Саудівській Аравії до Червоного моря та трубопровід до порту Фуджейра в ОАЕ — мають сукупну резервну потужність лише від 3,5 до 5,5 млн барелів на добу. Це означає, що близько 14,5−16,5 млн барелів щодобової пропозиції залишаються фізично заблокованими. Замістити такий колосальний дефіцит силами альтернативної логістики неможливо, а заявлені до розпродажу 400 млн барелів від МЕА вичерпають від 25% до 30% усіх наявних стратегічних запасів Заходу.
Оновлення: МЕА погодило продаж 400 млн барелів нафти із запасів.