► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Злам багаторічної сезонності
Історично березень є періодом зміцнення гривні завдяки старту посівної кампанії. У цей час аграрії масово продають валюту для закупівлі пального, добрив, запчастин та виплати зарплат. Крім того, об'єктивно знижується потреба в імпорті газу та електроенергії і настає активний період сплати податків. Статистика свідчить: з 2000 року гривня посилювала свої позиції у березні в 17 із 25 випадків. Лише вісім разів фіксувалося послаблення курсу, з яких двічі — через форс-мажорні обставини (анексія Криму у 2014 році з девальвацією на 11,7% та початок пандемії Covid-19 у 2020 році з падінням на 12,1%). В інших шести випадках середнє послаблення становило лише 0,8%.
Проте 2026 рік порушив цю тенденцію. За перший тиждень березня офіційний курс долара зріс на 1,6%, сягнувши 43,80 грн, а готівковий додав 2,1%, піднявшись до 44,30 грн. Офіційний євро залишився майже без змін (50,86 грн), тоді як готівковий зріс на 0,2% — до 51,50 грн. Ця локальна динаміка розгортається паралельно з глобальним обвалом європейської валюти: на світових ринках євро впав відносно долара з 1,181 до 1,161, а на піку падіння опускався до 1,151.
Міжбанк: зниження дефіциту та пасивність регулятора
Попри глобальні шоки, баланс на українському міжбанку відповідав звичним сезонним очікуванням. Середньодобовий попит на валюту навіть знизився на 0,5% (до $362 млн), тоді як пропозиція зросла на 9,1% (до $282 млн). Завдяки цьому загальний дефіцит валюти на міжбанку скоротився на 24% — до $81 млн.
Обсяг валютних інтервенцій НБУ за перший тиждень березня також знизився на 5% — до $769,9 млн. Фактично Нацбанк мав ресурси та ринкові передумови, щоб запобігти послабленню гривні, але цілеспрямовано не пішов на цей крок. Аналітики виділяють кілька прагматичних мотивів такої політики:
- ризики затримки фінансування від міжнародних партнерів (зокрема, блокування Угорщиною макрофінансового кредиту);
- недовиконання державного бюджету за перші два місяці через слабкі надходження від внутрішнього ПДВ;
- потреба уряду конвертувати наявну валюту з більшою ефективністю (отримати більше гривні для бюджетних видатків);
- превентивна підготовка до потенційних стрибків валютного попиту в майбутньому;
- намір встановити вищий базовий курс перед тим, як ринок перейде до сезонного укріплення гривні.
Ажіотаж на готівковому ринку та фактор дефіциту
На відміну від міжбанку, готівковий сегмент зіткнувся з різким дисбалансом. Середньодобовий попит населення на валюту злетів на 38% — до $103,6 млн, що є рекордом за останні 14 тижнів. Водночас продаж валюти громадянами зріс лише на 13% (до $62 млн). У результаті готівковий дефіцит зріс удвічі: з $20 млн в останній тиждень лютого до $41,5 млн у перші дні березня, оновивши 19-тижневий максимум.
Головними драйверами такого сплеску експерти називають:
- стандартне викривлення банківської статистики на початку місяця;
- спекулятивні побоювання нестачі готівки після інциденту в Угорщині з викраденням інкасаторів «Ощадбанку», які перевозили $45 млн та €35 млн готівкою (ця сума еквівалентна 11% усієї офіційно ввезеної в Україну валюти за січень);
- панічну скупку на тлі різкого подорожчання пального та зростання інфляційних очікувань;
- психологічний ефект: подолання позначки у 44 грн спровокувало додатковий спекулятивний попит за принципом «останнього вагона».
Крім того, фіксується високий інтерес до безготівкових інструментів. Середньодобовий попит населення на безготівкову валюту сягнув $35,9 млн (максимум із січня 2024 року) при стабільній пропозиції біля $17 млн. Дефіцит за цими операціями досяг дворічного піку у $19 млн на добу. Громадяни також активно скуповують валютні облігації (ОВДП) — за тиждень цей портфель зріс на 4,06 млрд грн.
Макроекономічні виклики та курсові очікування
Фундаментальний тиск на гривню посилюється слабкою макростатистикою. Золотовалютні резерви НБУ за лютий скоротилися на $2,9 млрд — до $52,75 млрд, тоді як грантова допомога склала скромний $1 млрд. Січневе сальдо платіжного балансу зведено з дефіцитом у $683 млн, а торговельний дефіцит товарами та послугами сягнув $4,4 млрд.
Зовнішній фон також залишається вкрай несприятливим. Загострення військового конфлікту в Ірані безпосередньо б'є по Україні: світові ціни на пальне та газ зростають (що критично для української генераторної економіки та посівної), увага союзників та їхні фінансові ресурси відтягуються на Близький Схід, а можливості для постачання озброєння звужуються.
Відповідно до актуального альтернативного сценарію (через тривале падіння євро на світових ринках), експерти очікують коридор для міжбанку на рівні 43,5−44,25 грн за долар, а для готівкового ринку — 43,90−44,60 грн. Офіційний євро, найімовірніше, стабілізується в зоні 50,5 грн за підтримки НБУ, тоді як готівковий євро торгуватиметься в діапазоні 51,00−51,25 грн.
Міжнародний шантаж та втрачені резерви
Критична ситуація з валютною ліквідністю та дефіцитом надходжень має конкретне політичне підґрунтя. Наприкінці лютого 2026 року Угорщина офіційно заблокувала виділення Україні погодженого Євросоюзом кредиту на 90 млрд євро, вимагаючи негайного відновлення транзиту російської нафти нафтопроводом «Дружба». Ця позика є життєво необхідною для покриття бюджетного дефіциту. Водночас паніку на готівковому ринку посилив безпрецедентний інцидент у Будапешті: на початку березня угорські силовики під формальним приводом «боротьби з відмиванням коштів» затримали інкасаторські авто «Ощадбанку», що прямували з Австрії в Україну. За даними ЗМІ та дипломатів, було затримано понад $40 млн, €35 млн та 9 кг золота, що призначалися для підтримки готівкового ринку в Україні. МЗС України вже жорстко відреагувало на ситуацію, кваліфікувавши дії Будапешта як «державний тероризм». На тлі відсутності кредиту від ЄС та затримки транзиту готівки Нацбанк змушений самотужки гасити борги, через що золотовалютні резерви у лютому і скоротилися майже на $3 млрд.