► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Чому виникла проблема з виплатами
Наприкінці 2025 року Кабінет Міністрів ухвалив дві постанови, згідно з якими з 1 січня 2026 року оклади освітян мали зрости на 40%, а зарплати соцпрацівників та фахівців з реабілітації — у 2,5 раза.
Проте виявилося, що державна освітня субвенція покриває витрати лише на вчителів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та спеціальних закладів. Натомість вихователі дитсадків, викладачі мистецьких, професійно-технічних та фахових передвищих закладів, а також працівники позашкільної освіти залишилися без державного фінансування. Аналогічна ситуація склалася і з надавачами соціальних та реабілітаційних послуг.
Загроза для місцевих бюджетів
Через прогалини у фінансуванні тягар виплат автоматично ліг на місцеві бюджети, які під час планування на 2026 рік не закладали таких колосальних витрат.
Автори законопроєкту наголошують: якщо змусити громади самостійно шукати гроші на підвищення зарплат, це призведе до розбалансування місцевих фінансів. У результаті міста та села будуть змушені скоротити фінансування критично важливих потреб — будівництва укриттів, відновлення енергетичної інфраструктури та ліквідації наслідків обстрілів.
Щоб запобігти цьому, держава має надати цільові кошти, які дозволять і виконати соціальні гарантії, і зберегти фінансову стабільність регіонів.
Де уряд візьме 20 мільярдів гривень
Законопроєкт пропонує збільшити доходи загального фонду держбюджету на 20 млрд грн виключно за рахунок виведення бізнесу з «тіні». Додаткові надходження планують отримати з трьох джерел:
- Податок на додану вартість (ПДВ): понад 8,13 млрд грн.
- Акцизний податок (на вироблені в Україні товари): майже 6,69 млрд грн.
- Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО): близько 5,18 млрд грн.
Зібрані гроші розподілять на дві нові субвенції для місцевих бюджетів: 15 млрд грн спрямують на зарплати педагогам, а ще 5 млрд грн — на оплату праці працівників соціальних та реабілітаційних установ.