► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Які послуги вже працюють
Йдеться насамперед про цифрові платформи та інструменти оцінки вартості творів мистецтва. Вони використовують алгоритми та бази даних продажів, щоб формувати цінові орієнтири для колекціонерів та інвесторів.
Так, платформа MyArtBroker, що працює із вторинним ринком тиражної графіки, пропонує інструмент миттєвої оцінки вартості принтів. Алгоритм враховує продажі принтів та тиражів із 400 аукціонних будинків, а також приватні угоди та поточний попит колекціонерів на платформі. Він також зважує ще 40 факторів, що впливають на вартість роботи, включаючи колір, підписи та тип паперу, використовуючи контрольоване навчання, у якому вхідні дані перевіряються експертами.
Інший приклад — платформа Artscapy, що поєднує управління колекціями, продаж та арт-фінансування. Її ШІ-модель навчена на даних аукціонів, приватних продажів та внутрішньої статистики колекціонерів. Користувачі можуть безкоштовно отримати орієнтовну оцінку, а платна експертиза включає повний звіт із вартістю, ліквідністю та волатильністю твору.
Подібні інструменти, за словами учасників ринку, підвищують впевненість нових покупців, особливо в нижчому ціновому сегменті, і дозволяють колекціонерам, що діють, відстежувати вартість своїх зборів. Крім того, такі моделі вже використовуються для кредитування під заставу мистецтва та страхування колекцій.
Проблема даних та «закритого» ринку
Відомо, що визначити, скільки має коштувати витвір мистецтва, вкрай складно, оскільки багато галерей не розкривають ціни, а угоди галерей та дилерів рідко стають публічними, пише Bloomberg. Єдина загальнодоступна інформація про продаж надходить з аукціонного ринку перепродажів, і це може викликати розчарування у покупців, які або не відчувають достатньої впевненості для покупки або вважають, що переплатили. Більше половини колекціонерів, опитаних для звіту Deloitte Private та ArtTactic Art & Finance Report 2025, заявили, що відсутність прозорості цін є серйозним бар'єром на ринку.
За даними агентства, понад 60% продажів мистецтва здійснюється галереями та дилерами за зачиненими дверима. Тому багато провайдерів інструментів спираються на аукціонні дані та приватні угоди на власних платформах.
«Велике питання для ринку — як отримати доступ до приватних арт-угод у масштабі, а це дуже складно», — говорить генеральний директор Artscapy Алессандро Де Стазіо.
Artnet — платформа, яка має найвпливовішу базу аукціонних цін на арт-ринку — також розглядає це питання. У 2025 році інвестиційна компанія Beowolff Capital придбала Artnet і контрольну частку в Artsy — провідному онлайн-маркетплейсі мистецтва.
Генеральний директор Beowolff Ендрю Вольф хоче розвивати ШІ-аналітику та дані, що поєднують аукціонну інформацію Artnet з даними про первинні продажі та поведінку користувачів Artsy. Хоча точні деталі ще розкриваються, Вольф бачить безліч сценаріїв застосування таких інструментів оцінки — у тому числі для покупців та продавців на обох платформах, а також для супутніх сервісів, таких як кредитування під мистецтво чи страхування.
Чи замінить ШІ арт-консультантів
Опитані Bloomberg експерти погоджуються, що повністю замінити професійних консультантів такі технології не зможуть.
ШІ здатний аналізувати параметри, що формалізуються, — рік створення, розмір, медіум, аукціонні записи. Але він не враховує ряд критично важливих факторів: місце конкретної роботи у творчості художника, виставкову історію, стан та інституційний контекст, зазначає агентство.
Навіть твори одного автора, одного року та формату можуть продаватися за суттєво різними цінами саме через ці нюанси, які потребують експертної інтерпретації та ринкових зв'язків.
Крім того, алгоритми не відображають «нечислову» сторону ринку — відносини галерей із колекціонерами, репутаційний капітал та історію твору. На думку учасників індустрії, зведення мистецтва до цифрової оцінки може спотворювати сприйняття роботи ще особистого знайомства з нею.