Як пише Reuters, японські магазини електроніки почали обмежувати кількість жорстких дисків «в одні руки», китайські виробники смартфонів попереджають про зростання цін. А технологічні гіганти, включаючи Microsoft, Google, ByteDance, намагаються забезпечити себе достатніми обсягами чипів та роблять величезні замовлення виробникам (Micron, Samsung Electronics, SK Hynix).
«Великі технологічні корпорації активно скуповують чипи пам'яті для власних дата-центрів. Виробники пам'яті ставлять у пріоритет саме їхні корпоративні замовлення, що спровокувало дефіцит для споживчого сегменту», — пояснив «Мінфіну» комерційний директор мережі Comfy Андрій Коваленко.
Він каже, що на українському ринку глобальна битва гігантів — розробників ШІ-технологій та виробників побутової техніки та електроніки, що теж позначиться на цінах — уже з весни цінники на товар зростатимуть, причому у деяких категоріях подорожчання може становити до 40%.
«Мінфін» розбирався, як «проблеми з пам'яттю» змінюють тенденції та ціни на ринках побутової техніки та електроніки, і що це означає для українських покупців.
Як штучний інтелект «висмоктує» з ринку пам'ять
Reuters повідомляє, що брак чипів спостерігається практично за всіма типами пам'яті - від флеш-чипів, які використовуються в USB-накопичувачах і смартфонах, до вдосконаленої пам'яті з високою пропускною здатністю (HBM), що живить чипи штучного інтелекту в центрах обробки даних.
Ціни в окремих сегментах зросли майже вдвічі. Наприкінці минулого року Sansung, наприклад, підвищив ціни на чипи серверної пам'яті на 60%.
«Ціни на DRAM та SSD із початку цього року вже зросли на 20−30%. Тренд на здорожчання сформувався ще у 2025 році і може зберегтися до 2027 року», — зазначає Андрій Коваленко.
«Наслідки можуть вийти за межі технологій. Багато економістів попереджають, що затяжний дефіцит ризикує уповільнити зростання продуктивності ШІ та заморозити сотні мільярдів доларів у цифровій інфраструктурі», — пише Reuters.
Дефіцит спровокував активний розвиток технологій штучного інтелекту, що підвищило замовлення техногігантів на чипи.
Наприклад, OpenAl у жовтні минулого року підписав угоду з Samsung та SK Hynix на постачання чипів для свого проєкту Stargate — до 900 тисяч пластин на місяць на період до 2029 року. Це приблизно вдвічі більше за нинішнє глобальне виробництво пам'яті HBM.
Виробники пам'яті повз такі вигідні контракти пройти не змогли. Але фактично не можуть впоратися із забезпеченням і технологічних компаній, і своїх традиційних клієнтів — виробників побутової техніки та електроніки.
Так, середній рівень запасів у постачальників динамічної пам'яті DRAM (вона використовується в комп'ютерах та смартфонах), який наприкінці 2024 року був розрахований на 13−17 тижнів, до липня 2025 року впав до 3−8 тижнів, а в жовтні — до 2−4 тижнів.
Дефіцит вже гальмує розвиток проєктів центрів обробки даних. Виробники чипів анонсували розширення потужностей, але не уточнили, як саме ділитимуть інвестиції між HBM та іншими типами пам'яті.
Чому виробники чипів не змогли оперативно відреагувати на зростаючі запити ринку? Експерти кажуть, що вони взяли паузу, щоб переконатися, що «бульбашка ШІ» не лусне.
Потім виробники чипів почали дедалі більше переключатися на пам'ять HBM, що давало їм вищу маржу, і скорочувати виробництво інших чипів.
Так, ще в травні 2024 року Samsung попередив клієнтів, що планує зняти з виробництва один із різновидів чипів, які використовуються в ПК та серверах, а компанія Micron заявила про те, що протягом 6−9 місяців припинить доставляти деякі типи чипів, які використовуються у смартфонах.
Але виробники побутової техніки та електроніки не готові відмовитися від «старих» видів пам'яті, в результаті ціни на них збільшилися до кінця минулого року на третину. Цього року аналітики прогнозують подорожчання ще на 20%.
Як зміняться цінники на техніку у світі та в Україні
Як пише Reuters, деякі виробники китайських смартфонів, зокрема, Xiaomi та Realme вже попередили про можливе зростання цін. Видання цитує директора з маркетингу Realme India Френсіса Вонга, який говорить, що зростання витрат на пам'ять виявилося безпрецедентним із моменту появи смартфонів і може змусити компанії підвищити ціни на телефони на 20−30% вже до червня.
Він також зазначив, що деякі виробники, намагаючись стримати цінники, можуть почати заощаджувати на камерах, окремих процесорах чи батареях. Але скоротити витрати на пам'яті, при всьому бажанні, не вдасться.
Про можливе зростання цін наприкінці минулого року заявив також виробник комп'ютерів Asus, зауваживши, що на той момент запасів чипів у нього було на 4 місяці.
Роздріб також обмежує продаж самої пам'яті. Наприклад, на такі кроки пішли трейдери в Японії та Китаї, що штовхає потенційних покупців, серед яких чимало геймерів, на ринок вживаних комплектуючих.
«Бурхливий розвиток ШІ-інфраструктури збільшує дефіцит компонентів, зокрема, чипів, а ціни останнім часом різко зросли. Це додатково тисне на виробників побутової техніки та електроніки, які вже й так зіткнулися з проблемами через нові підвищені мита США та обмеження Китаю на експорт рідкоземельних металів.
У результаті зростатиме вартість смартфонів та багатьох видів споживчої техніки та електроніки як на світовому ринку, так і в Україні, яка всю цю продукцію імпортує. Причому, зважаючи на все, це лише початок — активний розвиток ШІ-технологій створює «перевантаження» у ланцюжках поставок і з кожним днем дедалі більше посилює дефіцит чипів, напівпровідників, жорстких дисків тощо", — каже голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
Як саме світовий ажіотаж на ринку чипів позначиться на Україні?
Андрій Коваленко каже, що українські покупці поки що не відчули жодних змін, оскільки більшість продукції було закуплено раніше, ще за старими цінниками.
«Але приблизно з квітня-травня, а в окремих товарних категоріях — уже з березня, у міру оновлення товарних запасів, ціни почнуть зростати. У деяких категоріях здорожчання може становити до 30−40%», — зазначив Коваленко.
Він назвав «Мінфіну» товари, які можуть подорожчати найбільше.
У зоні найбільшого ризику — гаджети, виробництво яких залежить від дефіцитних комплектуючих: ноутбуки, планшети, настільні комп'ютери, смартфони і смарт-годинники.
«Якщо раніше частка чипів у собівартості бюджетного ПК становила приблизно 10−15%, то зараз вона наближається до 30%», — пояснив Коваленко.
За його словами, смартфони та планшети можуть подорожчати на 15−20%, ноутбуки, особливо бюджетного сегмента, — на 20−30%. Телевізори подорожчають в межах 15−18%.
З огляду на те, що цінники на перелічені товари і так далеко не низькі, покупцям доведеться доплачувати тисячі гривень. Окрім глобального дефіциту пам'яті, на цінники в українських магазинах тиснуть й інші чинники — подальше подорожчання долара та євро, інфляція, складна логістика.
Так, ті ж таки телевізори, тільки з огляду на подорожчання чипів, зростуть у ціні приблизно на 10%. Але на українському ринку, з огляду на коливання валютного курсу, інфляцію та дорогу логістику, — на 15−18% протягом цього року.
Українці переплачують за «розумну» техніку та ставлять побут на стоп
Продавці кажуть, що попит на техніку в Україні, поприа війну та економічні труднощі, лише зростає. За словами Андрія Коваленка, спостерігається підвищення інтересу, зокрема, до техніки, яка дозволяє залишатися максимально автономними: зарядних станцій, потужних повербанків, систем «розумного будинку», які працюють без електроживлення.
«Загалом все, що має акумулятор і може працювати без струму, сьогодні купують активніше», — пояснив експерт.
Цього року формується новий тренд — попит на техніку з підтримкою локального штучного інтелекту — Al-ноутбуки, смартфони та планшети.
Ритейлери стверджують, що за таку техніку українці готові платити більше, заради вищої продуктивності. У моді також «смарт-побут» — різного роду роботи-пилососи, «розумні» печі тощо.
При цьому падає попит на велику побутову техніку, а дрібну — покупці взагалі ставлять все на паузу. Це пов'язано з енергетичною ситуацією, — пояснюють продавці.