► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Механізм покарання: нафта в обмін на мита
Новий указ створює механізм вторинних санкцій, який фактично ставить ультиматум торговельним партнерам США. Згідно з документом, Вашингтон готовий запровадити додаткові мита на імпорт товарів із будь-якої країни, яка прямо чи опосередковано продає нафту або нафтопродукти Кубі.
Процедура виглядатиме так:
- Міністерство торгівлі США відстежує та фіксує факт постачання палива на острів.
- Держсекретар спільно з іншими відомствами визначає розмір штрафних мит для товарів країни-порушника.
- Президент затверджує остаточне рішення.
Заходи набувають чинності вже з 30 січня 2026 року.
Аргументи Вашингтона: шпигунство та тероризм
В тексті указу Дональд Трамп називає дії кубинського уряду «надзвичайною загрозою» для національної безпеки США. Головні звинувачення включають:
- Співпраця з розвідками ворожих країн: Куба розміщує на своїй території найбільший закордонний центр радіоелектронної розвідки Росії та поглиблює оборонну співпрацю з Китаєм.
- Підтримка тероризму: Гавана надає прихисток групам ХАМАС та Хезболла, дозволяючи їм розширювати вплив у Західній півкулі.
- Порушення прав людини: Режим продовжує репресії проти опозиції та обмежує свободу слова.
Реакція Гавани
Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес миттєво відреагував на рішення Вашингтона, назвавши його спробою повної енергетичної блокади острова.
«Ми найрішучішим чином засуджуємо нову ескалацію з боку США проти Куби. Тепер пропонується запровадити повну блокаду поставок пального в нашу країну», — заявив дипломат.
Родрігес також звинуватив США у використанні методів шантажу проти інших держав:
«США також вдаються до шантажу та примусу, намагаючись змусити інші країни приєднатися до їхньої повсюдно засудженої політики блокади проти Куби, погрожуючи тим, хто відмовиться, запровадженням свавільних тарифів, порушуючи всі норми вільної торгівлі».
Хто постраждає найбільше
Економіка Куби вже кілька років перебуває в стані глибокої кризи, що супроводжується хронічним дефіцитом палива та регулярними відключеннями електроенергії (блекаутами). Історично головним постачальником нафти на острів була Венесуела, однак через падіння власного видобутку її обсяги скоротилися.
Останнім часом Куба намагалася компенсувати дефіцит за рахунок поставок з Мексики (через державну компанію Pemex) та Росії. Новий указ Трампа створює пряму загрозу для економіки Мексики — найбільшого торговельного партнера США. Якщо Мексика продовжить допомагати Кубі нафтою, вона ризикує отримати мита на свої товари, що експортуються до США, що може зруйнувати угоду про вільну торгівлю USMCA. Для Росії ж це рішення є черговим свідченням того, що США готові тиснути на її союзників у Західній півкулі.