► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Інфляційний розрив: 1 мільйон вже не той
Ключовим аргументом проти нововведення є те, що гранична сума в 1 млн грн, після якої бізнес зобов'язують платити податок на додану вартість (ПДВ), не переглядалася з 2015 року. За цей час національна валюта суттєво знецінилася.
Аналітики Ради наводять показове порівняння у доларовому еквіваленті:
- У 2015 році 1 млн грн дорівнював $63,4 тис.
- У 2026 році ця сума становить лише $23,6 тис.
Тобто купівельна спроможність гривні впала майже втричі. За розрахунками омбудсмена, справедливий поріг для реєстрації платником ПДВ сьогодні, з урахуванням інфляції за 11 років, мав би складати близько 4 мільйонів гривень, а не залишатися на рівні десятирічної давнини.
Приховані витрати: 120 тисяч замість трьох
Держава суттєво занижує оцінку того, скільки коштуватиме бізнесу обслуговування статусу платника ПДВ. У поясненнях до законопроєкту вказується сума у 2 751 грн на рік (так званий «ПДВ-комплаєнс»).
Проте реальні дослідження показують кардинально іншу картину. Фактичні витрати підприємця можуть сягати 120 000 грн на рік, що у 40 разів перевищує офіційні прогнози. У цю суму входять:
- оплата послуг кваліфікованого бухгалтера;
- витрати на спеціалізоване програмне забезпечення;
- адміністрування складної звітності.
Для мікробізнесу такі додаткові витрати можуть з'їсти весь річний прибуток.
Загроза блокування діяльності
Найбільшим ризиком для нових платників ПДВ стане потрапляння під дію Системи моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР).
Якщо для великої компанії блокування податкової накладної — це неприємність, то для малого підприємця отримання статусу «ризикового» фактично означає повну зупинку бізнесу. Відсутність можливості зареєструвати накладну позбавляє підприємця оборотних коштів та клієнтів.
Рада бізнес-омбудсмена наголошує, що законопроєкт базується на презумпції винуватості: держава апріорі підозрює 37,5% спрощенців у зловживаннях, не надаючи при цьому жодної доказової статистики.
Вимоги до уряду
Інституція закликає Мінфін не впроваджувати зміни шоковим методом і пропонує:
- Підняти поріг реєстрації ПДВ до економічно обґрунтованого рівня (з урахуванням інфляції).
- Провести повний аудит системи блокування накладних (СМКОР) перед тим, як запускати туди тисячі нових дрібних підприємців.
- Змінити підхід до бізнесу з карального на партнерський.
Чому це важливо
Зниження порогу ПДВ для спрощенців торкнеться не лише самих підприємців, а й кожного споживача. ПДВ — це непрямий податок, який завжди закладається у кінцеву ціну товару чи послуги. Якщо малий бізнес змусять платити 20% ПДВ та витрачати сотні тисяч гривень на бухгалтерів, це неминуче призведе до зростання цін у кав'ярнях, перукарнях, невеликих магазинах та майстернях. Крім того, надмірний тиск може змусити частину підприємців закритися або піти в «тінь», що замість наповнення бюджету призведе до втрати робочих місць.