Нова пенсійна реформа

В уряді готуються де пенсійної реформи. Перший етап можна почати вже цього або наступного року. Завершити перезавантаження пенсійної системи вдасться ж лише через 13 років.

Якщо не почати діяти зараз, переконаний урядовець, пенсійну систему чекає колапс. Наразі сприятливий час для старту, оскільки завдяки відрахуванням з зарплат військових у бюджеті є ресурс для реформи.

Головна ідея реформи — той, хто багато працював і робив відрахувань у солідарну систему, має отримати більше, ніж є зараз. «Наша пропозиція, що ми менше як 6 тисяч платити нікому не будемо», — каже Улютін.

«Пенсіонерів було більше»

За словами міністра, в Україні близько 15 млн людей отримують різного виду соціальні виплати, з них 10,2 млн — пенсіонри.

«Як мінімум значно виросла кількість ВПО. В реєстрі наразі понад 4,6 млн таких людей. Зараз ми удосконалюємо систему обліку, яка буде краще розрізняти потреби різних категорій ВПО. Ми не бачимо зміни у тенденції до зменшення кількості пенсіонерів у порівнянні з довоєнним часом. Кількість отримувачів пенсій зменшилась десь на близько 600 тисяч людей, якщо говоримо про період з 2022-го чи 2023-го років. Раніше їхня кількість також зменшувалася», — зазначив міністр, відповідаючи на питання, як змінилася кількість пенсіонерів після 2021 року.

Недавно ми дивилися останнє дослідження, яке нам презентувала Міжнародна організація праці, і вони показали демографічний тренд. З точки зору країни він дуже неприємний, але з точки зору часу для початку пенсійної реформи — ідеальний. Тому що у наступному циклі у нас працюючих буде більше ніж пенсіонерів.

Страховий стаж

За словами Улютіна, страховий стаж буде збільшуватися до 35 років. На цей рік повний страховий стаж має бути 33 роки. Наступного — 34, і потім — 35.

Трискладова пенсійна реформа

«Діюча пенсійна система сильно не справедлива. Для багатьох дуже низькі пенсійні виплати, а для деяких — дуже високі. Є велика різниця між роком, коли ти виходиш на пенсію. Навіть маючи однакові умови, тобто стаж роботи і рівень заробітної плати, ти все одно в залежності від року маєш значні відмінності суми, яку будеш отримувати. Це все ми будемо збалансовувати», — каже міністр.

За його словами, на сьогодні тривають дискусії з моїми колегами з Міністерства фінансів, також зі Світовим банком і МВФ. Для них важливо, щоб будь-яка наша вправа була фінансово стабільна, і щоб вона не тиснула в майбутньому на видатки бюджету.

Ми пропонуємо трискладову пенсійну реформу. Перше — це реформа солідарної системи. Друге — реформа спеціальних пенсій. І третє — це накопичувальна частина.

Що стосується солідарної частини. Коли людина досягає старшого віку, ризик бідності посилюється. Тому що вона втратила можливість працювати, заробляти собі на життя. Ми проаналізували пенсійні системи різних країн, які передбачають, що людина по досягненню певного віку отримує певну соціальну допомогу.

«Базова виплата — одна зі складових пенсій на додачу до страхової, яка в першу чергу має покрити потреби тих людей, у яких немає достатнього страхового стажу. Вона буде визначатись бюджетом на відповідний рік і в ідеалі має забезпечити базовий прожитковий мінімум. У цьогорічному бюджеті це 2595 гривень.

Повернуся до першого пункту, який ми пропонуємо. Солідарна система має бути дійсно солідарною. Тому ця базова виплата по досягненню певного віку — це перша частина.

Друга частина — це відновлення ключових принципів солідарної системи. Ти маєш отримати з солідарної системи стільки, стільки в неї вніс. Розрахунок робіться по формулі. Якщо простими словами, то коли людина працює, вона робить внески в солідарну систему. Ці внески у кожному році складають якусь частку від загальної суми внесків. Людина накопичує впродовж свого життя оці частки, і коли виходить на пенсію — отримує свій відсоток із цієї солідарної системи від кожного року, в залежності від розміру внеску.

Тобто пенсія буде залежати від того, скільки було внесено в солідарну систему. Чим більше людина працювала, навіть на середню зарплату, то все одно в кінці отримає нормальну пенсію. І вона буде значно вища, ніж зараз.

Ми змоделювали для вчителя, який має 40 років стажу. У нього пенсія по відношенню до нинішньої виросте десь в півтора-два рази. Тобто той, хто працював довго, робив внески впродовж тривалого часу в солідарну систему, отримає більше.

Солідарна система себе сама збалансовує. Це саме головна задача цієї системи. Ми будемо розподіляти виключно стільки, скільки в цю систему прийшло. І от тут задача дуже важлива в цій частині до держави.

Перше, ЄСВ — це не податок, а частина зарплати, відкладена на майбутнє. А тому на ЄСВ не можна робити пільгу, не можна не платити, тому що це по факту те ж саме що не платити зарплату.

При прогнозуванні нашої економіки ми маємо розуміти, скільки людей буде задіяно в системі праці і відповідно в системі сплати ЄСВ, і приймати рішення виходячи саме з цього. Або збільшувати кількість людей в цій системі, або збільшувати розмір ЄСВ. Або ще щось робити, щоб убезпечити людину від маленької пенсії.

Другий елемент — перехід від спеціальних пенсій до професійних. Спецпенсії зараз — це більш ранній вихід на пенсію, пільговий стаж, збільшений розмір виплати. Ми кажемо, окей, хай буде так. Можливо, в таких професіях ці бонуси є обгрунтованими. Але вони не мають платитися з солідарної системи.

Як отримувати пенсії з різних джерел

Давайте на прикладі. Візьмемо умовну балерину. На період, поки вона працює, для неї можуть підвищити ЄСВ? І потім, коли вона виходить на пенсію, що вона ще отримує?

Поки вона працює балериною, з її внесків буде формуватися спеціальна пенсія. Але ж потім, після 40 років, вона може піти вчитись чомусь новому, піти на іншу роботу, і буде заробляти інший професійний стаж і сплачувати внески (ЄСВ).

Ми даємо можливість врахувати і професійний стаж, і загальний. Тобто, по факту, ми рахуємо не роки проведення в професії, а суму коштів, які ти сплатив за цей час. Ми переходимо до іншого підходу формування пенсій. Пенсія — це те, що ти заробив.

Загалом всі ці зміни тривалі. Ми порахували, що для того, щоб спеціальні пенсії перевести в професійні, треба щонайменше 13 років, якщо почати з 2026 або навіть з 2027 року.

Ми не можемо сказати людям, які мають половину або більше половини накопиченого стажу, починати накопичувати собі на професійну пенсію. Вони фізично не встигнуть це зробити.

Третя — це накопичувальна система, але підкреслю, що добровільно накопичувальна. Лунає багато закликів впровадити обов’язкову накопичувальну пенсійну систему, але вона в жодній країні не показала свою ефективність. Польща відмовилася, угорці також. Тому що по факту обов'язкові накопичувальні пенсійні фонди просто відкладають проблему. Нема куди вкласти ці кошти, немає чим їх захистити.

Ми можемо взяти частину ПДФО і частину ЄСВ, не збільшуючи ставку, і перевнести їх в цей накопичувальний фонд. Іншими словами, ми зменшуємо доходи і зменшуємо обсяг Пенсійного фонду. Щоб перекрити це зменшення, ми маємо збільшити запозичення з держбюджету під цю суму.

Беремо кошти, які ми відклали в накопичувальний фонд. І куди вкладаємо? Ми можемо вкласти їх тільки в ОВДП. Цими запозиченнями ми забираємо кошти з цього накопичувального фонду і повертаємо знову в публічні фінанси, щоб профінансувати видатки.

За такої схеми через 20 років у нас буде проблема в тому, що ми не зможемо покрити всі зобов’язання такого накопичувального фонду. Тому ми кажемо, що можемо піти по іншій конструкції. І наш варіант такий, що це буде добровільне накопичення, але з автоматичною підпискою. Наприклад, з 2027 року і наступні три роки додатково до ЄСВ ви будете сплачувати в накопичувальний фонд. Ви можете від цього відмовитись. Але це призведе до того, що ваша пенсія буде на більш низькому рівні.