► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Глобальний контекст: гегемонія Китаю
Світовий ринок рідкоземельних елементів сьогодні перебуває під тотальним контролем Китаю. За даними аналітиків, у 2024 році КНР забезпечила виробництво близько 270 000 тонн цієї сировини, що становить левову частку світового обсягу.
Крім того, Китай володіє найбільшими підтвердженими запасами — 44 мільйони тонн. Це дозволяє Пекіну диктувати умови на ринках, від яких залежать виробники електроніки та «зеленої» енергетики по всьому світу.
Потенціал Гренландії
На цьому тлі Гренландія виглядає як перспективна альтернатива. Оціночні запаси рідкоземельних металів на острові становлять 1,5 мільйона тонн.
Це ставить Гренландію в один ряд із провідними ресурсними країнами світу. Її запаси перевищують поклади таких країн, як Канада (830 тис. тонн) та Південна Африка (860 тис. тонн), і наближаються до показників Сполучених Штатів (1,9 млн тонн).
Однак, на відміну від США чи Китаю, Гренландія наразі має нульовий показник видобутку. Розробка родовищ ускладнюється суворими кліматичними умовами, відсутністю розвиненої інфраструктури та високими екологічними стандартами, спрямованими на збереження унікальної природи Арктики.
Світові резерви: хто ще має ресурси, але не видобуває
Звіт USGS демонструє цікаву тенденцію: у світі існує значний дисбаланс між наявними запасами та реальним виробництвом.
Наприклад, Бразилія посідає друге місце у світі за запасами (21 млн тонн), але її внесок у світове виробництво є статистично незначним. Схожа ситуація спостерігається у В'єтнамі та Росії. Це свідчить про те, що світ має значний «сплячий» потенціал, який може бути активований у майбутньому.
Чому це важливо
Світова економіка стоїть на порозі переформатування сировинних ринків. Концентрація виробництва в одній країні (Китаї) створює ризики для глобальної стабільності.
Гренландія, маючи колосальні запаси, може стати ключовим елементом у диверсифікації постачань. Для інвесторів та бізнесу це сигнал про те, що Арктичний регіон у найближчі роки може перетвориться з периферії на центр інтересів гірничодобувної промисловості. Розвиток технологій видобутку в складних умовах може відкрити доступ до цих ресурсів, що, у свою чергу, знизить вартість високотехнологічних товарів для кінцевого споживача.