► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Деталі заяви
Причиною такої скоординованої реакції стала загроза незалежності ФРС. У своєму зверненні найвпливовіші банкіри світу підкреслили, що автономія центрального банку — це не привілей посадовців, а необхідна умова для економічної безпеки громадян.
У тексті заяви зазначено:
«Ми висловлюємо повну солідарність із Федеральною резервною системою та її головою Джеромом Г. Пауеллом. Незалежність центральних банків є наріжним каменем цінової, фінансової та економічної стабільності в інтересах громадян, яким ми служимо. Тому критично важливо зберегти цю незалежність, з повною повагою до верховенства права та демократичної підзвітності».
Колеги Пауелла також висловили йому особисту підтримку, охарактеризувавши його роботу як професійну та чесну:
«Пауелл виконував свої обов'язки чесно, розважливо та з непохитною відданістю суспільним інтересам. Для нас він є шанованим колегою, якого високо цінують усі, хто з ним працював».
Хто підписав документ
Масштаб підтримки вражає — під документом стоять підписи очільників ключових фінансових інституцій Європи, Азії та Америки. Серед підписантів:
- Крістін Лагард (Президентка ЄЦБ);
- Ендрю Бейлі (Голова Банку Англії);
- Тіфф Маклем (Голова Банку Канади);
- Франсуа Вільруа де Гальо (Голова Ради директорів BIS — «банку центральних банків»).
Також до заяви приєдналися керівники центробанків Швеції, Данії, Швейцарії, Австралії, Кореї та Бразилії.
Причина конфлікту: тиск Білого дому
Заява міжнародної спільноти стала відповіддю на дії адміністрації США проти керівництва ФРС. Наразі відомо про розслідування Міністерства юстиції США щодо нібито порушень під час ремонту штаб-квартири ФРС. Сам Джером Пауелл назвав це розслідування «політичним приводом» для тиску, метою якого є підрив його авторитету та можливе усунення з посади.
Чому політики атакують центробанки
Історія знає чимало прикладів, коли президенти США намагалися тиснути на ФРС заради короткострокової політичної вигоди. Найвідоміший приклад — тиск Річарда Ніксона на Артура Бернса у 1970-х роках з вимогою знизити ставки перед виборами, що згодом призвело до катастрофічної інфляції. У поточному контексті 2026 року конфлікт, ймовірно, обумовлений бажанням адміністрації отримати «дешевші гроші» (нижчі ставки) для фінансування бюджетних видатків або стимулювання економіки, тоді як ФРС утримує жорстку монетарну політику для контролю інфляції. Розслідування щодо «ремонту офісу» виглядає як класичний інструмент бюрократичної війни, коли для зміни незручного керівника використовують формальні приводи, не пов'язані з його професійною діяльністю.