► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
П'ять стовпів фінансового світу 2030
Андрій Пишний виділив п'ять основних тенденцій, які формуватимуть правила гри на ринку:
1. Ера платформ та екосистем. Традиційна модель продажу банківських продуктів відходить у минуле. Майбутнє — за тими фінустановами, які зможуть трансформуватися у відкриті платформи. Головним інструментом стануть API (інтерфейси прикладного програмування), що дозволять інтегрувати банківські послуги у нефінансові сервіси.
«Виграють ті, хто перетвориться на відкриті платформи з API… Банки конкуруватимуть не продуктами, а здатністю утримати клієнта всередині власної платформи. Конкуренція зміщується від продажу продуктів до оркестрації взаємодій», — зазначає Пишний.
2. Експансія BigTech компаній. Технологічні гіганти (на кшталт Apple, Google, Amazon) продовжуватимуть забирати у банків частину доходів, особливо у сфері платежів та роботи з даними. Це загрожує банкам втратою маржинальності. Сильні гравці зможуть стати партнерами техгігантів, а слабші ризикують перетворитися на непомітний «бекенд» — технічну інфраструктуру без прямого контакту з клієнтом.
3. Цифрові валюти центробанків (CBDC). Впровадження національних цифрових валют (наприклад, цифрового євро чи е-гривні) несе подвійний ефект. З одного боку, це нові стандарти прозорості та безпеки. З іншого — ризик ситуації, коли клієнти відкривають рахунки напряму в центробанку, оминаючи комерційні банки.
Щоб не зникнути, банкам доведеться стати «посередниками нового покоління»: операторами електронних гаманців та верифікаторами клієнтів.
4. Технологічний нагляд та кіберстійкість. Після кризи Silicon Valley Bank та численних кібератак регулятори посилюють вимоги до операційної стійкості. Фінансова система стає критично залежною від технологій, тому збої можуть викликати миттєву паніку. Настає час жорсткого контролю за кібербезпекою та використанням штучного інтелекту.
5. Люди та штучний інтелект. Попри автоматизацію, роль людини не зникне, а трансформується. Банки конкуруватимуть за таланти, які поєднують технічні знання (ШІ, аналітика даних) з емоційним інтелектом та етикою.
Український контекст: крипта та євроінтеграція
Окремо голова НБУ зупинився на локальних викликах для України:
- Віртуальні активи: НБУ зробив крок до легалізації крипторинку, але має чіткі «червоні лінії». Віртуальні активи не можуть бути засобом платежу в Україні.
- Держбанки: Ключовим фактором їхнього успіху стане якісне корпоративне управління, від якого залежить довіра до держави як власника.
- Небанківський сектор: Так звані «тіньові банки» (фінансові компанії, ломбарди тощо) нарощують кредитування швидше за банки, що вимагає пильнішого регулювання.
- Євроінтеграція: Мета України — повна відповідність стандартам ЄС до 2027 року. Однак Пишний наголошує на необхідності «смартрегулювання», а не сліпого копіювання директив, щоб зберегти гнучкість економіки.