Як повідомили у Мінцифри, профільний Закон (4670-IX) передбачає декілька нововведень у сфері мобільного інтернету.

По-перше, встановлені нові вимоги до швидкості інтернету. «Швидкість — це вимога, а не обіцянка. Раніше оператори могли декларувати теоретичну швидкість. Тепер кількість мегабіт (до 100 за секунду — ред.) стане офіційним показником якості, якого компанії будуть зобов'язані дотримуватися», — пояснили в міністерстві.

По-друге, користувачі зможуть самостійно «тестувати» інтернет на своїх смартфонах, а дані про реальний стан мережі збиратиме регулятор. Це має допомогти швидко виявляти проблемні зони та вимагати від операторів покращень. Вже готується запуск системи моніторингу мереж.

По-третє, скасовується мораторій на планові перевірки виконання ліцензійних умов. Влада розраховує, що це змусить операторів активніше розширювати мережі, зокрема, у сільській місцевості.

По-четверте, у законі прописано, що національний роумінг працюватиме і після закінчення воєнного стану. Це дозволить українцям і надалі переключатися на інших операторів у разі надзвичайних ситуацій.

Це не єдині новації у сфері доступу до інтернету. Раніше в Україні з'явилася норма про те, що провайдери мають забезпечити роботу мереж в автономному режимі у разі перебоїв із електроенергією не менше 100 годин.

Зрозуміло, що пересічним користувачам такі нововведення мають піти на користь. Втім, експерти вже попередили, що варто готуватись до подорожчання інтернету. «Мінфін» розбирався, як зміниться інтернет, і що буде з цінниками.

Користувачам дозволили тестувати та скаржитися

Законопроєкт № 12094, який вносить зміни до регулювання електронних комунікацій, був зареєстрований у Раді на початку жовтня минулого року. У грудні 2024 року його прийняли за основу. Але для остаточного затвердження депутатам знадобився майже рік: ВР проголосувала «за» лише на початку листопада 2025 року. Наприкінці листопада новий закон підписав Президент, і, після офіційної публікації, він набирає чинності.

Повільне проходження проєкту у сесійній залі свідчить про те, що довкола нього йшли затяжні дебати. Як повідомило «Мінфіну» джерело на ринку телекомунікацій, оператори намагалися пригальмувати ухвалення невигідних для них норм.

Хоча, як зазначається у пояснювальній записці до законопроєкту, поява такого документа пов'язана із зобов'язаннями України щодо імплементації до вітчизняного законодавства норм ЄС та необхідністю покращити якість зв'язку.

«Отримання великої кількості даних про якість зв'язку в різних локаціях населених пунктів у всій країні та їх аналіз дозволить проводити детальний моніторинг та визначати локації, де результати вимірів не відповідають встановленим показникам якості», — наголошується у пояснювальній записці.

Для якісного моніторингу було затверджено додатковий інструмент для отримання даних — тестування зв'язку самими споживачами (краудсорсинг).

«Це дозволить регулятору електронних комунікативних послуг отримати ширше уявлення про рівень наданих послуг у всій країні та проводити якісні точкові перевірки», — йдеться в пояснювальній записці.

Тобто тепер українці, замість того, щоб скаржитися один одному на те, що «мобільний інтернет не тягне», зможуть безпосередньо зливати інформацію регулятору, а той уже реагуватиме на скарги, проводячи перевірки операторів.

Важливе нововведення, прописане у законі, — швидкість мобільного інтернету. Точних цифр поки що не називають — їх мають прописати в підзаконних актах. Але запропоновано орієнтуватись на європейські стандарти, а це до 100 Мбіт/с.

Донедавна норматив в Україні становив не менше 2 Мбіт/с. Новий орієнтир — до 100 Мбіт, тобто у 50 разів вищий. Зазначимо, що такий швидкий інтернет дозволяє задовольняти навіть запити геймерів. Для «звичайних» користувачів достатньо швидкості близько 20−30 Мбіт.

До речі, в іншому Законі № 4321 для операторів вже прописано спрощення щодо розвитку мереж. Зокрема, скорочено терміни отримання земельних ділянок для будівництва базових станцій (з 6 до 3 місяців), закріплено можливість використовувати пересувні базові станції тощо.

Ще один пункт нового закону про зв'язок у період блекаутів. Стабільність зв'язку координуватиме національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами.

«Для того, щоб після скасування воєнного стану населення України залишалося зі зв'язком у разі надзвичайних ситуацій (у тому числі, і „блекаутів“) як державного, так і регіонального рівня, або запровадження надзвичайного чи військового стану, пропонується передбачити можливість національного центру оперативно-технічного управління видавати розпорядження про надання послуг національного роумінгу. При цьому потрібно зауважити, що національний роумінг за цими зобов'язаннями не буде постійною послугою, а лише надзвичайним заходом», — йдеться у записці пояснення.

Зараз національний роумінг передбачає можливість переключатися користувачам на інших операторів і діє постійно. Тобто після війни така опція стане тимчасовою — лише на період різноманітних екстрених ситуацій.

Зазначимо, що до проєкту закону було чимало зауважень, зокрема, у Головного юридичного управління Ради. Там зазначили, що на початку війни для операторів запровадили послаблення щодо умов виконання ліцензій. Тепер уже передбачені «відстрочки» фактично скасовуються.

«Це суперечить принципам статті 58 Конституції України щодо незворотності дій законів у часі, і робить незрозумілим статус правовідносин за участю користувачів радіочастотного спектру, які вже виникли під час дії відповідної норми», — зазначили у Головному юридичному управлінні ВР. Не виключено, що в подальшому така колізія дозволить операторам заперечити норми нового закону в судовому порядку, оскільки автори проєкту в результаті її так і не врахували.

Нова швидкість та нові цінники?

Сергій Штепа, голова парламентського підкомітету з розвитку цифрової індустрії, наголошує, що мета нового закону — покращити зв'язок в Україні та дозволити користувачам самим вимірювати швидкість передачі даних. «Впевнений, що результати маємо побачити ми всі — зокрема, під час подорожей уздовж автомобільних та залізничних колій, де зв'язок часто зникає. Оператори розширюватимуть мережу та встановлюватимуть додаткові базові станції, щоб збільшити радіус покриття швидкісним зв'язком», — написав Штепа на своїй сторінці у Фейсбук.

Виміри швидкості мобільного інтернету вже проводять. Так, за даними компанії Ookla за минулий рік, найкращим у цьому плані став оператор Київстар, який забезпечував швидкість інтернету в Одесі на рівні 42,23 Мбіт/с, у Києві —34,7 Мбіт, Львові — 34,67 Мбіт. Швидкість інтернету від Lifecell в Одесі становила 25,39 Мбіт, Києві — 22,54 Мбіт, Львові — 31,33 Мбіт.

Результат Vodafone в Одесі — 22,12 Мбіт, у Києві — 24,82 Мбіт, у Львові — 23,2 Мбіт.

Але проблема з мобільним інтернетом і загалом із зв'язком в Україні в тому, що за гарних показників у великих містах вони різко знижуються «на периферії». Причому може йтися не лише про віддалені села, а й про окремі локації мегаполісів, де телефони раптово починають «гальмувати».

Проблема не лише в кількості станцій і рівні технологій, в які оператори постійно повинні вкладати кошти, а й у навантаженнях на мережу в конкретному місці і в конкретний час, і навіть якості телефону користувача та його здатності «збігатися» з частотами оператора.

Новий закон дозволить державі вимагати від операторів збільшення інвестицій у мережі. Теоретично, це дійсно може поліпшити якість зв'язку та швидкість інтернету.

Натомість експерти попереджають, що зросте не лише швидкість інтернету, а й цінник на нього. Мобільні оператори поки що взяли паузу, вивчають новий закон і кажуть, що не готові його коментувати.

Але нововведення торкнуться не лише мобільного, а й магістрального інтернету, — каже полтавський підприємець Ігор Петриченко, який працює у сфері телекомунікацій.

«Новий закон вносить правки до законодавства щодо всіх провайдерів. Рекомендую дізнатися у магістральних провайдерів, скільки коштують реальні 100 Мбіт, бо надати кожному таку швидкість — не проблема технічного характеру, проблема в тому, чи українці готові за неї платити вдесятеро більше, ніж зараз», — уточнює він.

Причиною такого подорожчання є необхідність купувати великі обсяги трафіку.

«Сьогоднішній підхід нормальних провайдерів — це золота середина. Якщо у вас тариф до 100 Мбіт, переважно протягом дня ви без проблем отримуєте 80−90 Мбіт, а в години пік — 40−60. Якщо комусь критично, то є комерційний тариф, де інший підхід, але ціни вам точно не сподобаються», — пояснив експерт.

Також він ставить під сумнів ефективність вимірювання якості зв'язку та інтернету пересічними користувачами. «Що споживач мірятиме смартфоном? Пропускну здатність свого вай-фай-роутера на старому стандарті, який і так більше 40 Мбіт не пропустить, а з огляду на фон сусідніх пристроїв, не факт, що й 20», — зазначив Петриченко.

Владислав Достанко, який раніше працював у компанії-провайдері, згадує, що користувачі дійсно часто скаржилися на швидкість інтернету, яку заміряли через застарілі роутери.

Експерти попереджають, що, якщо провайдерів почнуть суворо контролювати (що дозволяє скасовувати обмеження на перевірки), інтернет в Україні може подорожчати «до рівня Європи», тобто 2−3 тисячі гривень на місяць і більше, хоча зараз є пакети і по 200−300 гривень.

Провайдери також не виключають, що їм доведеться масово оновлювати обладнання. Багато хто з них використовують технологію PON, де на один порт на гігабіт «навішують» до сотні абонентів, а іноді й більше. Щоб забезпечити підвищення швидкості, потрібно буде ставити потужніші порти, скажімо, на 10 Гбіт. Це вимагатиме чималих інвестицій, що в результаті позначиться на цінниках.

«Річ у тім, що та сама технологія PON, де на одному каналі може „висіти“ і 120 абонентів, краще працює при блекаутах, хоча й трохи обмежує швидкість інтернету. Ethernet із окремим каналом для кожного абонента не обмежує швидкість, але вже поводиться в умовах перебоїв із електрикою», — пояснив керівник компанії-провайдера «Дарницькі мережі» Владислав Кучеренко.

Доплата «за автономність»

За словами Кучеренка, є ще одна причина для зростання цінників на інтернет.

«Згідно з новими законодавчими вимогами, провайдер повинен забезпечити автономність роботи мережі в умовах перебоїв із електроенергією 100 годин. Це дуже багато. Потрібна закупівля нових батарей, генераторів (які потрібно постійно заправляти).

У результаті зросте собівартість послуги. До того ж обладнання постійно виходить із ладу. Скажімо, наша компанія закупила торік батареї, що дозволяли забезпечити роботу інтернету без електроенергії протягом 24 годин. Цього року, під час масових перебоїв із електроенергією, це обладнання забезпечило автономну роботу лише протягом 14 годин, а потім частина взагалі вийшла з ладу. Довелося купувати нове обладнання, але за рік ціни на нього злетіли. Якщо минулого року ми витратили близько 150 тисяч гривень, то цього року цінник вже понад 300 тисяч", — розповів Кучеренко.

За його словами, націнка за автономність у кожного провайдера буде різною. «Все залежить від вкладень в обладнання та кількості абонентів. Скажімо, великий провайдер із мільйоном абонентів може обмежитися зростанням тарифу на 2−3 гривні. А дрібний, у якого до тисячі абонентів, суттєво підвищить цінник. Але варто враховувати ще й питання конкуренції. Від нас, доки ми змінювали обладнання, пішли частина клієнтів. Незрозуміло, як люди відреагують на зростання тарифів. Тому не виключаю, що частина дрібних операторів, витрати яких виявляться занадто високими, просто змушені будуть піти з ринку», — підсумував Кучеренко.