► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Банки як головні контролери
Основним джерелом інформації для держави залишаються банки — саме вони згенерували 99% усіх звітів (1,42 млн). Небанківські фінансові установи передали лише 15 тисяч повідомлень.
В середньому щомісяця система фіксує близько 160 тисяч операцій, які потребують уваги. Більшість із них (83%) — це так звані порогові операції. Йдеться про транзакції на суму від 400 000 гривень або такі, що мають специфічні ознаки ризику. Лише 17% звітів стосувалися безпосередньо підозрілих дій клієнтів, які не залежать від суми.
Справ стільки ж, грошей — більше
Цікава деталь: хоча кількість переданих правоохоронцям справ майже не змінилася (794 матеріали), суми, що фігурують у них, зросли колосально.
Загальна сума сумнівних операцій у переданих справах сягнула 150,46 млрд грн. Це свідчить про те, що фінмоніторинг почав фокусуватися на «великій рибі», виявляючи масштабніші схеми.
Головним отримувачем цих матеріалів стало Бюро економічної безпеки (БЕБ). Їм передали понад третину всіх справ на суму 99,3 млрд грн. Розподіл решти сум між силовими структурами виглядає так:
- Нацполіція: 36,7 млрд грн.
- СБУ: 8,2 млрд грн.
- ДБР: 3,1 млрд грн.
- Офіс Генпрокурора та НАБУ: 1,8 млрд та 1,3 млрд грн відповідно.
Полювання на податкові схеми
Найбільш вражаючу динаміку демонструє боротьба з ухиленням від сплати податків. З початку року правоохоронці отримали 300 матеріалів щодо податкових злочинів на суму 157 млрд грн. Це у 14 разів більше, ніж торік.
Голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін пояснює таку ефективність зміною підходу:
«Ми самі виявляємо ризики та передаємо матеріали правоохоронним органам. Торік відсоток ініціативно переданих матеріалів становив 63%, зараз — 70%. Ми блокуємо і знищуємо схеми, які працювали роками».
Також чиновник анонсував впровадження штучного інтелекту для автоматизації аналізу терабайтів фінансових даних.