З розвитком цифрової економіки, зростанням кількості сервісів задля отримання доходу і збільшенням обсягів транскордонних надходжень, податкова політика України рухається у напрямку більшої відкритості та впровадження автоматичного обміну інформацією. З одного боку, це нові можливості (спрощення певних процедур, легалізація доходів), з іншого — збільшені ризики, або як ми їх називаємо «податкові пастки», про які варто знати.

Які повноваження отримала податкова і що це означає для підприємців

Через технічну інтеграцію податкових систем різних країн, платник податків може не помітити моменту, коли його операції стають прозорими для кількох держав одночасно. Саме в такому контексті і виникає поняття «податкових пасток», тобто ситуацій, коли формально нескладна дія (наприклад, надходження оплати від іноземних платформ на вашу особисту картку) може мати юридичні наслідки.

Практичне втілення цих тенденцій відбулося через низку законодавчих ініціатив та нормативних змін, які суттєво впливають на порядок обліку й оподаткування доходів із цифрових платформ.

Важливі зміни відображені в наказі Міністерства фінансів, яким вносяться зміни до Порядку обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн.

Новий порядок дозволяє Державній податковій службі (ДПС) ініціювати запити до іноземних держав у разі виникнення підозри, що платник податків міг порушити вимоги законодавства.

До прикладу, якщо звітність підприємця викликає сумніви щодо повноти оподаткування, виявлено нетипові операції з іноземними компаніями або ж фіксується розбіжність між поданими документами і фактичними рухами коштів.

Крім того, ДПС може передати дані до іноземних органів самостійно, навіть без попереднього запиту. Це так званий спонтанний обмін, який застосовується у випадках, коли дії резидента України можуть мати податкові наслідки в іншій країні, або ж коли зафіксовано потенційний рух прибутку між юрисдикціями з метою зниження податкового навантаження.

Нові правила фактично закріплюють за ДПС повноваження отримувати іноземну інформацію про доходи, рахунки та транзакції українських платників податків. Для ФОПів, які співпрацюють з різноманітними платформами, це означає, що будь-який дохід, отриманий через іноземну платформу, стає видимим для податкової. Невідповідність у звітності або неподання декларацій може розцінюватись як підстава для донарахування зобов’язань, а використання особистих рахунків для господарських розрахунків із закордону є потенційно ризиковим, особливо якщо обсяги операцій значні.

Окрім цього, особливу увагу контролюючі органи приділятимуть надходженням із юрисдикцій, які застосовують спрощені або пільгові податкові режими. Саме такі операції, навіть у невеликих обсягах, можуть автоматично стати об'єктом перевірки з боку ДПС України або її міжнародних партнерів.

Як зменшити ризики

Задля уникнення підвищеної уваги з боку податкових органів як українських, так і іноземних, підприємцю доцільно дотримуватись кількох базових, але критично важливих принципів:

Використовуйте банківські рахунки, офіційно відкриті для ведення підприємницької діяльності. Надходження на особисті картки, навіть якщо вони мають пояснення, можуть бути оцінені як незадекларований дохід або порушення порядку ведення обліку.

Окремий банківський рахунок, відкритий спеціально для здійснення підприємницької діяльності — це не лише вимога законодавства, а й ефективний інструмент для відмежування особистих коштів і тих, що отримує особа під час здійснення підприємницької діяльності. Зауважимо, що це слугує додатковим захистом у разі податкової перевірки або будь-якого іншого фінансового моніторингу.

Декларуйте доходи, отримані з іноземних джерел. Усі надходження з-за кордону незалежно від їх суми, частоти чи джерела, підлягають декларуванню в установленому законом порядку. Відповідальність за своєчасне та повне подання податкової звітності несе сам платник податків. Навіть якщо мова йде про одноразовий платіж чи незначну суму, відображення її у декларації слугуватиме важливим доказом добросовісності та прозорості.

Такий підхід знижує ризики податкових претензій у майбутньому та унеможливлює трактування доходу як «прихованого» чи «незаконного». У контексті автоматичного обміну податковою інформацією це стає особливо актуальним.

Зберігайте всю первинну документацію, яка підтверджує походження коштів. Наявність договорів, інвойсів, актів приймання-передачі послуг, виписок з банківських рахунків, платіжних доручень або скриншотів транзакцій з цифрових платформ, у майбутньому може знадобитися для обґрунтування джерела доходу.

Не ігноруйте повідомлення або запити від податкових органів. У 2025 році ДПС має більше підстав для звернення з податковими запитами, зокрема щодо операцій з минулих років, на підставі даних з-за кордону. Важливо вчасно реагувати на такі запити, зберігати комунікацію в письмовій формі та за потреби звертатися до кваліфікованого фахівця у даній сфері.

Не відкладайте вирішення «незрозумілих» питань на потім. Якщо у вас є транзакції, які складно пояснити або щодо яких немає повної документації, краще заздалегідь проконсультуватися зі спеціалістом. У реаліях автоматичного обміну даними це не лише про «перевірять або ні», а про репутацію та довіру до платника податків.

Отже, набрання чинності нового порядку міжнародного обміну податковою інформацією знаменує собою посилення контролю за транскордонними доходами, зокрема для ФОПів, які працюють через іноземні цифрові платформи.

У такій правовій реальності прозорість бізнес-структури, належна податкова документація та своєчасне декларування доходів набувають критичного значення. Відтепер будь-яка необачність або ігнорування нових вимог може мати юридичні наслідки — від запитів податкової до донарахувань і штрафів.

Для мінімізації ризиків та уникнення «податкових пасток» підприємцям доцільно діяти на випередження: оцінити власну податкову модель, впорядкувати звітність та за потреби якнайшвидше залучити кваліфікованого фахівця.