ОВДП і державні кредити? Завдяки чому банки оновлюють рекорди прибутковості

Держава платить банкам

У 2021 році, тобто до повномасштабної війни, прибутки банківської системи становили 77,5 млрд грн і на той час це було історичним рекордом. У 2025 році таких показників вдалося досягти за пів року: на 1 липня чистий прибуток банків сягнув 79,5 млрд грн.

В Асоціації українських банків виділяють декілька чинників, які цьому сприяли:

• доходи від держоблігацій,
• попит на банківські продукти, який зростає, попри війну.

«Попри війну, сповільнення економіки та ризики, банківська система перебуває в умовах, що дозволяють заробляти», — констатують в АУБ.

Водночас прибутковість банків забезпечує насамперед держава. Банки — найбільші власники ОВДП. На 31 жовтня в обігу перебували державні облігації на понад 1,89 трлн грн, із яких 48,3% саме на їх рахунках.

«Приблизно половину прибутків банки отримують від держави. По-перше, це ОВДП. В умовах високих ставок за облігаціями банки отримують величезні доходи від Мінфіну. Ще один спосіб отримати дохід від держави — депозитні сертифікати НБУ», — каже засновник інвестиційної групи Універ Тарас Козак.

За словами експерта, висока облікова ставка — 15,5% — сприяє тому, що банки свої тимчасово вільні кошти вкладають у депозитні сертифікати Нацбанку.

«У нас практично відсутній міжбанківський ринок кредитування overnight, тому що банки можуть віддати під досить високу ставку гроші на ніч чи на вихідні до Нацбанку», — каже Тарас Козак.

Висока облікова ставка допомагає стримувати інфляцію, адже населення зацікавлене класти гроші в банк. Із іншого боку, це дає можливість банкам заробляти на депозитних сертифікатах, а не на розширенні кредитування бізнесу. Одним зі способів вирішення цієї ситуації, на думку Тараса Козака, може бути відв'язання ставки за депозитними сертифікатами НБУ від облікової.

Десять найприбутковіших банків України

Зменшилась кількість «поганих» кредитів

Однак не лише держава забезпечує прибутковість банків. Попри порівняно високі відсоткові ставки та складну ситуацію в економіці, обсяг кредитування зростає, а частка непрацюючих кредитів (NPL) скорочується. За даними НБУ, на 1 жовтня частка (NPL) сягнула мінімального за останнє десятиліття рівня — 25%.

«Визначальним чинником скорочення частки NPL у січні — вересні стало зростання обсягу нових кредитів ліпшої якості. Також цьому сприяло їхнє списання. Валовий обсяг кредитів у банківській системі за цей період зріс на 14% — до 1,48 трлн грн. Водночас обсяг непрацюючих кредитів скоротився на 5,7% — до 370,6 млрд грн», — повідомляє Нацбанк.

Банки змогли підлаштувати свою систему ризик-менеджменту та кредитну політику до умов сьогодення та розуміють, кого можна кредитувати, відзначає директор «Профін консалтинг» Вадим Березовик.

Разом зі зростанням кредитування зростає і відсоткова маржа, завдяки чому банки отримують із позик більші прибутки. За словами Вадима Березовика, за перше півріччя вона становила 7,5% річних.

«Це дуже пристойний показник. Ми завжди вважали, що відсоткова маржа 5% — це уже дуже добре. Крім того, багато кредитів, які раніше створювали тиск на банківський капітал, давно зарезервовані, щодо них вже провели чи проводять роботу з реструктуризації, їх погашення. Відповідно, це теж додає позитивного результату до діяльності банків», — говорить Березовик.

Водночас, на думку Тараса Козака, в Україні доволі викривлена ситуація з відсотковими ставками, починаючи ще з часів ковіду, коли бізнес міг отримувати кредити не за ринковими ставками, а за пільговими ставками. «Кредити „5−7−9“, інші пільгові кредити, яких держава багато наплодила… Для банків це однаково кредити за високою ставкою — 17−18%, просто 9% сплачує компанія, решту — доплачує держава. Таким чином, держава, допомагаючи, з одного боку, економіці, з іншого — не сприяє тому, щоб ставки знижувались», — пояснює він.

Загалом чистий відсотковий дохід банків сягнув 198,4 млрд грн. Для порівняння: торік за такий самий час цей показник становив 172,5 млрд грн.

Майже 46 млрд на комісіях

Ще одним чинником зростання доходів банківської системи, за словами Березовика, є зростання доходів від комісійних послуг.

«За перше півріччя комісійний дохід теж виріс десь приблизно на 11%. Це свідчить про те, що дедалі більше платежів проходить саме у банківській системі. Відповідно, кожна транзакція приносить якийсь дохід банку», — відзначає він.

Чистий комісійний дохід приніс банкам 45,9 млрд грн за дев’ять місяців, проти 36,1 млрд за такий самий період торік.

Половина прибутків припадає на два держбанки

Наразі в Україні працює 60 банків, із яких 7 — державні. Однак саме на державні банки припадає левова частка прибутків — 77,9 млрд грн. Поза конкуренцією Приватбанк, який заробив 50,6 млрд грн. На другому місці — Ощадбанк із 13,9 млрд грн.

Із 66 млрд відсоткових доходів Привату, 36,2 млрд забезпечили операції з цінними паперами (очевидно, ОВДП). Ощад також левову частку доходів отримав від операцій з цінними паперами — 24,5 млрд грн.

Серед недержавних банків найбільший прибуток отримав Райффайзен Банк — 7,3 млрд грн. Загалом банки іноземних груп (14 установ) отримали 25,1 млрд грн чистого прибутку. А 39 банків із приватним капіталом — 16,3 млрд грн.

В АУБ концентрацію доходів у державних банках пояснюють специфікою ринку в умовах війни.

«Така концентрація означає, що декілька великих гравців визначають результати системи. Це неідеально, з погляду конкуренції, але цілком можливо в умовах високої концентрації банківського ринку. У період війни державні банки беруть на себе більший «вантаж», — пояснюють в Асоціації. Водночас, зазначають в АУБ, погіршення фінансових результатів однієї установи може значно вплинути на всю систему.

З тим, що концентрація прибутків у декількох гравців є додатковим ризиком, погоджується і Вадим Березовик.

«Можуть виникати питання щодо конкуренції, наприклад, тих же відсоткових ставок за кредитами, чи, навпаки, збільшення відсоткових ставок за депозитами. Два банки можуть диктувати умови всьому ринку, тому, на мій погляд, потрібно думати, як вийти з цієї ситуації», — говорить експерт.

Поділитись надприбутками

Наступного року банкам, ймовірно, доведеться поділитись із державою половиною прибутків. Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт N14097, який передбачає на 2026 рік тимчасове підвищення податку на прибуток для банків до 50%.

«Йдеться не про звичайний бізнес і не про громадян, а про банки, які у воєнний час отримали рекордні прибутки, завдяки високим обліковим ставкам, операціям із державними цінними паперами та державній політиці підтримки фінансової стабільності» — пояснює ініціативу голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Водночас, на думку Тараса Козака, насправді не все так просто. «Дві третини банківської системи України — це державні банки. Вони, після того, як заплатять податок (неважливо який — 25% чи 50%), всі інші зароблені кошти виплачують державі, як дивіденди. Наприклад, Приват близько 90% чистого прибутку платить як дивіденди. Інші теж. Тому для них однаково, чи віддати державі це як податок, чи як дивіденди», — пояснює він.

Тому цей податок стосується насамперед недержавних банків, особливо іноземних. Під час війни НБУ заборонив виплачувати дивіденди іноземним власникам, відзначає Козак, тому всі кошти вони залишають тут. Відповідно, для цих банків важлива ставка податку.

«Якщо ми хочемо, щоб іноземні банки не були зацікавлені в українському ринку, а вони зараз і так дуже не зацікавлені, то можна підвищувати ставку», — говорить Козак.

Також вищі податки негативно вплинуть на кредитування. Банки кредитують тоді, коли в них є капітал, адже під кожен виданий кредит треба сформувати резерви, пояснює Козак. Відповідно, чим більше банки платять податків, тим менше у них капіталу і тим меншою є можливість кредитування.

Держава це розуміє і саме тому наголошує на тимчасовості підвищених податків. Хоча, зважаючи на те, що ставку в 50% планують запровадити вже втретє поспіль — акція вже не виглядає «разовою».