► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Перегляд «драконівських» норм
Ерік Тедін, голова Базельського комітету з банківського нагляду та очільник центробанку Швеції, визнали необхідність зміни підходу. Йдеться про перегляд поточного правила, яке встановлює ваговий коефіцієнт ризику у 1250% для криптовалютних активів.
Згідно з цим правилом, якщо банк хоче тримати на балансі біткоїн або стейблкоїни на суму $100, він повинен зарезервувати $100 власного капіталу. Тобто банки зобов'язані забезпечувати криптоактиви власними грошима у співвідношенні 1:1, що робить цей бізнес економічно невигідним.
За чинними стандартами, навіть стейблкоїни (такі як USDT чи USDC), випущені на публічних блокчейнах, прирівнюються до найбільш ризикованих венчурних інвестицій.
Фактор стейблкоїнів
Головною причиною, що змусила регуляторів задуматися про пом'якшення, стало стрімке зростання популярності регульованих стейблкоїнів.
Він зазначив, що обсяг активів у системі вимагає нового підходу і допускає, що до стейблкоїнів можна ставитися «по-іншому», ніж до класичних волатильних криптовалют.
Геополітичний розкол
Опір з боку провідних економік перейшов у відкриту фазу:
- США: Федеральна резервна система (ФРС) назвала поточні вимоги до капіталу «нереалістичними» і не планує впроваджувати їх у запропонованому вигляді. Цю позицію підсилює політична підтримка криптоіндустрії з боку президента Дональда Трампа та законодавчі ініціативи на кшталт «GENIUS Act».
- Велика Британія: Банк Англії також подав сигнал про відмову від застосування правил у їхній нинішній формі.
- Євросоюз: Вже частково імплементував стандарти 2022 року, але виключив із них ключові положення про публічні блокчейни.
Така розбіжність створює ризик нерівних умов гри. Якщо європейські банки будуть скуті жорсткими правилами, а американські та британські отримають свободу дій, це створить значний конкурентний дисбаланс на ринку депозитарних послуг та токенізованих активів.
Чому коефіцієнт 1250% є «вбивчим» для банків
Для розуміння масштабу проблеми варто пояснити, як зазвичай працює банківський бізнес. Коли банк видає іпотеку або купує державні облігації, він не резервує 100% суми угоди власними коштами. Зазвичай резервується лише 8−12% капіталу (принцип часткового резервування). Це дозволяє банку використовувати гроші вкладників для отримання прибутку.
Вимога Базеля щодо 1250% ризику фактично означає вимогу 100% резервування власним капіталом.
- Приклад: Щоб купити біткойнів на $1 млн для клієнтів, банк повинен «заморозити» $1 млн власних грошей акціонерів.
- Наслідок: Рентабельність капіталу у такій операції наближається до нуля. Банкам простіше взагалі відмовитися від роботи з криптоактивами, ніж виконувати цю вимогу.
Саме тому банки США та Британії повстали — вони не хочуть віддавати цей перспективний ринок фінтех-стартапам та нерегульованим біржам.