► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Зміна глобального вектору: від Африки до Заходу

Довгий час Китай сприймався як головний кредитор країн «Глобального Півдня» (Африка, Азія, Латинська Америка) через масштабну інфраструктурну ініціативу «Один пояс, один шлях». Проте нове дослідження лабораторії AidData при університеті Вільяма і Мері (США) розкриває іншу реальність.

Аналітики проаналізували понад дві тисячі проєктів за період з 2000 по 2023 рік. Загальний обсяг китайських позик та грантів у 200 країнах світу сягнув колосальних 2,2 трильйона доларів. При цьому експерти виявили чіткий тренд:

  • У 2000 році 88% китайського фінансування спрямовувалося до країн з низьким та нижче середнього рівнем доходу.
  • У 2023 році ситуація перевернулася: 76% коштів йдуть до країн із високим та вище середнього рівнем доходу. Частка бідних країн впала до 12%.

Що саме фінансує Пекін у США

Сполучені Штати отримали від китайських держструктур понад 200 мільярдів доларів на реалізацію майже 2500 проєктів. Як зазначає Бред Паркс, виконавчий директор AidData, китайські державні компанії «активні в кожному куточку та секторі США».

Китайський капітал фінансує стратегічно важливі об'єкти та галузі:

  • Енергетика: Будівництво терміналів скрапленого природного газу (СПГ) у Техасі та Луїзіані, газопроводу Matterhorn Express та нафтопроводу Dakota Access.
  • Інфраструктура: Розбудова дата-центрів у Вірджинії, модернізація терміналів в аеропортах імені Джона Кеннеді (Нью-Йорк) та Лос-Анджелеса.
  • Корпоративний сектор: Китайські державні кредитори відкрили кредитні лінії для гігантів зі списку Fortune 500, серед яких Amazon, AT&T, Verizon, Tesla, General Motors, Ford, Boeing та Disney.

Чому це важливо

Це руйнує усталений стереотип про ізоляцію китайської економіки від Заходу.

  • Парадокс протистояння: Поки політики у Вашингтоні та Пекіні обмінюються санкціями та підвищують мита, фінансові системи двох наддержав залишаються тісно переплетеними. Той факт, що китайські держбанки кредитують компанії на кшталт Boeing (яка працює з оборонкою США) або Tesla, свідчить про складність повного розриву економічних зв'язків.
  • Зміна стратегії ризиків: Китай відмовляється від фінансування ризикованих проєктів у нестабільних бідних країнах, де часто виникають проблеми з поверненням боргів. Замість цього Пекін обирає надійніші ринки багатих країн, намагаючись отримати доступ до технологій та критичної інфраструктури Заходу, що може стати важелем впливу в майбутньому.
  • Інфраструктурна безпека: Присутність китайського капіталу в американських енергомережах, портах та дата-центрах може викликати нову хвилю перевірок з боку регуляторів США з міркувань національної безпеки.