► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Побічний ефект сильного долара
Народний банк Китаю (НБК) останнім часом дозволяв юаню помірно зміцнюватися відносно долара США на тлі торгових переговорів із Вашингтоном. Однак, оскільки сам долар також зміцнювався на світових ринках, це призвело до «ланцюгової реакції»: юань став набагато сильнішим проти інших азійських валют.
Індекс, що відстежує курс юаня до кошика з понад 20 валют торговельних партнерів, минулого тижня досяг найвищого рівня з квітня.
Удар по конкурентоспроможності
Хоча стійкий юань допомагає Китаю залучати капітал та просувати валюту на світовій арені, його надмірна сила б'є по експортерах, товари яких стають дорожчими.
Юань зріс до найсильнішого рівня за понад рік відносно японської єни (Японія — третій за величиною ринок експорту Китаю).
Відносно південнокорейської вони та в'єтнамського донга (наступні два ключові партнери) юань досяг максимумів, яких не бачили щонайменше 15 років.
Слабкість сусідів та дилема Пекіна
Зміцнення юаня частково пояснюється слабкістю валют-конкурентів. Японська єна перебуває під тиском через «голубину» політику свого центрального банку, який не поспішає підвищувати ставки. Вона слабшає через відтік капіталу з фондового ринку, а В'єтнам поступово послаблює свою керовану валюту, щоб зменшити вплив американських мит.
Економісти очікують, що НБК продовжить свою політику «стабільного юаня» і утримуватиме його у вузькому коридорі.
Водночас аналітики відзначають, що реальний ефективний обмінний курс Китаю (з поправкою на інфляцію) залишається близьким до мінімуму з 2011 року, що все ще підтримує конкурентоспроможність експортерів.