► Підписуйтесь на телеграм-канал«Мінфіну»: головні фінансові новини
Проблема непрозорості: розрив між звітами і реальністю
Офіційні дані про закупівлі золота Китаєм виглядають вкрай скромно: 1,9 тонни в серпні, 1,9 тонни в липні і 2,2 тонни в червні. Ці цифри викликають у аналітиків сумніви в їх достовірності.
Експерти Société Générale, ґрунтуючись на аналізі торгових даних, припускають, що загальний обсяг закупівель Китаю в цьому році може досягти 250 тонн. Це становить більше третини всього світового попиту з боку центральних банків.
Масштабні незадекларовані покупки створюють труднощі для трейдерів. «Китай купує золото в рамках своєї стратегії дедоларизації», — говорить Джефф Каррі, директор зі стратегічних напрямків в Carlyle. Він зазначає, що навіть не намагається вгадати реальний обсяг закупівель Народного банку Китаю (НБК).
«На відміну від нафти, яку можна відстежувати за допомогою супутників, золото неможливо відстежити. Неможливо дізнатися, куди воно йде і хто його купує», — додає Каррі.
Альтернативні дані: як трейдери «вираховують» закупівлі Китаю
Через недовіру до офіційної статистики, трейдери змушені використовувати непрямі індикатори для оцінки попиту. До них відносяться замовлення на свіжовідлиті 400-унційні злитки (переважний формат для центробанків), а також дані щодо експорту золота з Великої Британії до Китаю, оскільки великі злитки в основному торгуються в Лондоні.
Використовуючи цей метод, Société Générale і розрахувала передбачуваний імпорт в 250 тонн цього року.
Інші методи дають ще вищі оцінки. Пекінська консалтингова компанія Plenum Research розрахувала «дефіцит» (різницю між імпортом, видобутком і внутрішнім споживанням), який, на їхню думку, пов'язаний з офіційними закупівлями. Цей дефіцит склав 1351 тонну в 2023 році і 1382 тонни в 2022 році — що більш ніж в шість разів перевищує заявлені Китаєм обсяги.
Ситуацію ускладнює той факт, що Китай є найбільшим у світі виробником золота (10% світового видобутку), що дозволяє йому закуповувати злитки для резервів безпосередньо у своїх видобувних компаній, минаючи міжнародні ринки.
Глобальний тренд: центральні банки йдуть у тінь
Скритність Китаю є частиною більш широкої тенденції. В останні роки центральні банки по всьому світу активно скуповують золото, що призвело до зростання його частки у світових резервах (за межами США) з 10% до 26% за останнє десятиліття.
Однак ці покупки стають все менш публічними. За оцінками Всесвітньої ради з золота (WGC), в останньому кварталі було задекларовано лише близько третини офіційних закупівель, тоді як чотири роки тому цей показник становив майже 90%.
Центробанки приховують свої операції з двох причин: щоб не впливати на ринкову ціну і з політичних мотивів.
Чому це важливо
Ринок золота перестає бути прозорим. Ціна на один з ключових світових активів все більше визначається не ринковим попитом (з боку інвесторів, фондів ETF або ювелірів), а прихованими, геополітично мотивованими діями державних гравців.
Для звичайних інвесторів і трейдерів це означає, що традиційні методи аналізу ринку, засновані на офіційній статистиці, більше не працюють. Масштабні «тіньові» закупівлі Китаю створюють штучний дефіцит і штовхають ціни вгору, роблячи ринок непередбачуваним і волатильним.