Довготривалі відключення стали результатом нових ворожих ударів по українській енергосистемі. «Дефіцит електроенергії на сьогодні становить до 50 млн кіловат на добу при споживанні в обсязі близько 200 млн кіловат. При цьому за рахунок імпорту ми можемо закрити максимально 30 млн кіловат, хоча зараз поставки суттєво нижчі», — пояснив аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.
Дефіцит у системі наклався на ремонтні роботи об'єктів після обстрілу, під час яких електроенергію також відключають. «Із добових відключень не менше 3 годин світла немає саме через ремонти», — додав експерт.
На думку голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, з похолоданням ситуація може ще більше погіршитися. «Електроенергію можуть відключати і на 16−20 годин на добу», — вважає він. За збереження великого дефіциту електроенергії світло можуть частіше відключати вдень. «Може статися так, що з тих годин, коли світло буде, більша частина припаде на нічний час доби, коли навантаження на енергосистему менше», — уточнює Корольчук.
Читайте також: Енергетичні поради на зиму: як убезпечити будинок та техніку
рф змінює тактику обстрілів: чому немає електрики, навіть якщо АЕС працюють у штатному режимі
Після відносно спокійного літа та першого місяця осені до України знову повернулися жорсткі відключення електроенергії. Ворог відновив масовані атаки по нашій енергосистемі з жовтня. Експерти відзначили зміну тактики агресора, який почав прицільно бити по об'єктах в окремих регіонах, намагаючись розбити Україну на два енергоострови та роз'єднати лівий та правий берег.
Пішли атаки на маневрену генерацію (ТЕС, ТЕЦ та ГЕС), а також підстанції.
Після жовтневих атак дефіцит в енергосистемі, за словами Корольчука, досяг 1,5 тисячі мегават. Але після профілактичних робіт на Рівненській АЕС запустили додатковий блок та закрили таким чином потреби у тисячі мегават. Тобто «дірка» залишилася, але зменшилася до 500 мегават.
Однак на початку листопада ворог завдав українській енергосистемі нового масованого удару. У ніч із 7 на 8 листопада рф провела одну з найпотужніших за час війни атак на електростанції, підстанції та лінії передач, і випустила рекордну кількість балістичних ракет. Головний удар припав на енергетичні об'єкти на Київщині, Дніпропетровщині та Полтавщині, але торкнулися й інших регіонів (зокрема, Харківщина).
Найбільші втрати — державна «Центренерго», яка фактично втратила всю свою генерацію. Трипільська ТЕС у Київській області та Зміївська ТЕС у Харківській області були зупинені.
«Небачена раніше кількість ракет і незліченна кількість дронів цілилися по тих же ТЕС, які ми відновили після атак 2024 року. Ми зупинилися. Зараз — нуль генерації. Нуль!», — прокоментували ситуацію у «Центренерго».
Удари були також по підстанціях біля Хмельницької та Рівненської АЕС. Пояснимо, що це означає: ці об'єкти забезпечують передачу електроенергії. Якщо їх виведено з ладу, електрику не можуть подати споживачам, навіть якщо атомні станції продовжують стабільно працювати.
Щоб не допустити перевантаження АЕС, енергетики були змушені знижувати потужність блоків. Ворог вдарив навіть по «дрібних» об'єктах, на які під час попередніх атак практично не цілився. Зокрема, постраждала ТЕЦ на біомасі компанії Кліар Енерджі. Постраждала й гідрогенерація — під атаку потрапила Кременчуцька ГЕС.
При цьому, за словами Корольчука, ворогові не вдалося «розбити енергосистему на острови». «Система, як і раніше, цілісна і працює. Хоча через масштабні ушкодження знизилися обсяги генерації, а також виникли проблеми з передачею», — пояснив експерт.
«Довгі» відключення та стрибки напруги. Обленерго не працюють
Відразу ж після масованої атаки у багатьох регіонах почалися масштабні перебої з електрикою, особливо тривалими вони були у Харківській, Сумській, Полтавській областях, а також у Київській області.
За словами Корольчука, дефіцит в енергосистемі зріс до 2−2,5 тисячі мегават.
Тобто якщо ми щодня споживаємо до 200 млн кіловат, то зараз не вистачає близько 50 млн, або чверть необхідного обсягу. При цьому максимальні можливості щодо імпорту становлять 30 млн кіловат на добу, але насправді з Європи йдуть менші обсяги", — каже експерт.
За даними «Укренерго», на листопад ліміт імпорту електроенергії для України становить 2 100 МВт (тобто він менший за верхню планку за дефіцитом 2 500 МВт). «Але на грудень цей ліміт може зрости до 2 300 МВт», — повідомив голова «Укренерго» Віталій Зайченко. Збільшення імпорту електроенергії з Європи може вирішити проблему з дефіцитом, тільки якщо не буде масштабних пошкоджень системи передачі. Інакше, просто не буде можливості розподілити ресурс по всіх регіонах.
За його словами, такі значні обсяги дефіциту і спричинили тривалі відключення. Наприклад, у Києві та області у кожного абонента світла немає до 8−10 годин на добу. При цьому близько 3 годин — це відключення у зв'язку з ремонтними роботами. Тобто щойно вони будуть закінчені, періоди відключень можуть зменшитися до 5−7 годин на добу. Але тільки якщо не буде нових атак по енергетиці та сильного похолодання, під час якого споживання ресурсу зростає.
Ще одна проблема, з якою зіткнулися жителі деяких регіонів (насамперед Полтавської та Харківської областей), — різкі стрибки напруги у мережі. У соцмережах навіть з'явилися фото показників стабілізаторів із цифрами напруги 600 Вт. Щоправда, за словами Корольчука, найімовірніше, воно фейкове. «Такі великі показники є сумнівними. Але проблема з напругою справді була — пошкодження на підстанціях не дозволили вчасно стабілізувати напругу та видати звичні 220 Вт у розетки споживачів», — пояснив він.
А 12 листопада у «Полтаваобленерго» заявили, що, у зв'язку з форс-мажорними обставинами, у них зникла можливість отримувати електроенергію з об'єднаної енергосистеми, у тому числі потрібної якості, що унеможливлює в рамках встановлених стандартів якості виконувати зобов'язання за чинними договорами. «Це означає, що компанія фактично знімає з себе відповідальність, якщо, наприклад, у людей почне виходити з ладу техніка через перепади напруги», — пояснив Попенко.
За даними джерел «Мінфіну» на енергоринку, такі заяви готуються зробити й обленерго в інших регіонах.
«Тому краще відключати побутову техніку та електроніку з мережі, щойно ви припиняєте користуватися нею. Ризики виходу з ладу дуже високі», — попередив Попенко.
На що очікувати далі
На тлі нових відключень експерти знову погіршили прогнози щодо енергопостачання на зиму. За словами Олега Попенка, «світла може не бути і по 16−20 годин на добу», особливо, якщо удари по енергосистемі будуть повторені.
Корольчук вважає, що, у кращому разі, електроенергію можуть подавати по 12 годин на добу, але не виключено, що більша частина «світлого» періоду припадатиме на ніч, оскільки традиційно в цей час навантаження на енергосистему менше.
Тобто якщо ви не готові переходити на нічний спосіб життя, то варто готуватись до того, що більшу частину денного періоду доведеться сидіти без світла. Попенко попереджає також про проблеми з опаленням.
«Вже зараз, хоча опалення включили менше двох тижнів тому, у деяких містах нам скаржаться, що після відключення світла в системі накопичується повітря. І, щоб знову пустити тепло, доводиться зливати воду на верхніх поверхах будинків. Якщо електроенергію відключатимуть до 20 годин на добу, проблема «повітряних пробок» у батареях стане масовою.
А якщо ще й вдарять морози, то просто спустити воду вже не вийде — система опалення може просто замерзнути з розривом труб, виходом із ладу та іншими наслідками. У такому разі, оперативно відновити опалення не завжди можливо. Зрозуміло, що взимку багатоповерхівки без опалення фактично стають нежитловими, доведеться навіть евакуювати людей. Тому поради придивитися собі на зиму будиночок у селі з пічним опаленням зараз виглядають більш ніж актуальними", — зазначив Олег Попенко.
Щоправда, є й оптимістичніший сценарій. Якщо ударів по енергосистемі та серйозних пошкоджень об'єктів не буде, українські енергетики зможуть провести ремонтні роботи та знизити час відключення до 5−7 годин на добу. При цьому погіршення погодних умов може розширювати «темні» коридори, оскільки в морози споживання електроенергії традиційно зростає.