Минулі два роки після шоку початку повномасштабної війни ВВП поволі відновлювався. Так, у 2023 році вітчизняна економіка зросла на 5,3%, а за підсумками 2024 року — на 2,9%. За підсумками першого кварталу, ВВП зріс на скромні 1,3%, порівнюючи з аналогічним періодом попереднього року. А фінансові інститути та приватні експерти один за одним почали погіршувати свої економічні прогнози для України.
Влітку свій прогноз зростання економіки за підсумками року переглянув Нацбанк. Спершу регулятор оцінював цей показник на рівні 3,6%, весною вже знизив його до 3,1%, а влітку — до 2,1%. Мінекономіки вважає, що вітчизняна економіка цьогоріч зросте на 2%, прогноз знижено з попередніх 2,7%. Аналогічну цифру зростання — 2% — називає Інститут економічних досліджень. ЄБРР погіршив прогноз зростання ВВП України на 2025 рік із 3,3% до 2,5%.
Попередніми роками зростання залишалося відчутним завдяки поєднанню декількох чинників — низької порівняльної бази після обвалу у 2022 році, міжнародної підтримки та бюджетних стимулів. Та чи достатньо їх, аби й надалі підживлювати економічне зростання?
Які сектори тягнуть економіку на дно
За підсумками першого півріччя, промислове виробництво знизилося на 3,9%. Хоча у 2023 і 2024 роках воно зростало на 6,8% і 4,6% відповідно. Особливо гострою виявилася ситуація у видобутку кам’яного та бурого вугілля, де падіння досягло 36,6%. Тут вагому роль зіграла зупинка видобутку вугілля поблизу Покровська через наближення зони бойових дій. Суттєве падіння також зафіксовано у нафтогазовидобувній галузі — мінус 11,2%.
«Останнє загострило потребу у закупівлі імпортного палива на фініші підготовки до опалювального сезону, а також призвело до проблем у суміжній галузі нафтоперероблення, яка просіла на 16,6%», — уточнив Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів.
За його даними, повномасштабна війна призвела до втрати майже третини промислового виробництва України. Відновлення, яке спостерігалося у 2023−2024 роках, дало змогу частково компенсувати попередні втрати, однак у 2025 році темпи зростання залишаються нестійкими через низку структурних та безпекових ризиків.
Забуксував і один із локомотивів вітчизняної економіки — аграрний сектор. Нинішні його обсяги виробництва на 8,4% менші, порівнюючи з січнем-серпнем минулого року. Зокрема, на 9,7% знизилось рослинництво, і на 4,9% — тваринництво.
Через гірші погодні умови знизилась врожайність кукурудзи і пшениці, останньої відразу на 17%. Додатково ускладнює ситуацію наближення зони бойових дій. Як наслідок — агровиробництво у Донецькій області скоротилось майже на половину, на другому місці за падінням — Херсонщина — майже 28%.
Неоднозначні показники демонструє і будівельна галузь. Формально за перше півріччя вона зросла — на 2,4%. Однак темпи зростання різко знизилися: у 2023 році було 25%, а в 2024 році — 18,6%.
На ці показники суттєво вплинуло зниження обсягів будівництва інженерної інфраструктури (на 8,7%, порівнюючи до попереднього року). Водночас і в будівництві житла ситуація залишає бажати кращого. За оцінками ЛУН, впродовж першого півріччя в експлуатацію було введено 51,5 тис. квартир, що на 6,7% менше до попереднього року. Єдине, що підтримує сектор, — комерційне будівництво, яке, порівнюючи з показниками минулого року, додало 26%.
Натомість роздрібна торгівля, яка задавала темп розвитку економіки, продовжує зростати, але демонструє скромніші показники. За підсумками перших 5 місяців цього року, вона зросла на 5,5%, хоча за аналогічний період минулого року її темпи перевищували 16%.
Купівельна активність суттєво погіршує показники торгівельного балансу України. За підсумками першого півріччя, імпорт товарів до України сягнув $38,3 млрд, що майже на 15% більше, ніж рік тому. При цьому експорт скоротився на 4% — до $20 млрд. Як наслідок — від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі сягає $18,3 млрд. За аналогічний період минулого року воно становило $12,5 млрд і, як наголошують фахівці Національного інституту стратегічних досліджень, вже ті показники були рекордними.
Окрім традиційно великого обсягу закупівлі енергоносіїв, на торгівельний баланс суттєво вплинуло завезення автомобілів. Вже минулого року їх було імпортовано на $3,9 млрд. Це більше, ніж вартість всієї пшениці, яка пішла з України на імпорт, і вдвічі перевищує продаж за кордон залізної руди. Наразі близько половини всіх проданих авто — електрокари, популярності яких сприяють пільги на імпорт, що діятимуть до початку наступного року.
Чому виникла стеля економіки
Перелік причин, які гальмують зростання ВВП України, називався вже експертами не одноразово:
- продовження бойових дій,
- російські атаки по виробничих потужностях, енергетиці та інфраструктурі,
- нестача працівників через мобілізацію та міграцію,
- логістичні проблеми, в тому числі через блокування морських шляхів.
Водночас існують і додаткові чинники, які не лежать на поверхні, але мають фундаментальне значення для економічної ситуації. На думку старшої економістки Центру економічної стратегії Наталії Колесніченко, наразі в державі виникли несприятливі умови для зростання як попиту, так і пропозиції.
«Нарощення пропозиції обмежено тим, що наявні виробничі потужності підприємств уже зараз використовуються майже на тому рівні, що був до повномасштабного вторгнення. Наприклад, промислові підприємства станом на початок третього кварталу використовують виробничі потужності на близько 65%, і це той рівень, який спостерігався на початку 2021 року», — відзначає вона. Водночас, додає експерт, потрібно розуміти, що цей рівень досягнутий через значні втрати потужностей на окупованих територіях.
«Попит, за оцінками підприємств, також практично відновився до довоєнного рівня, і це стосується як внутрішнього попиту, так і експортних замовлень. Загалом значна частина підприємств промисловості оцінює попит, який вони мають, як нормальний», — говорить Колесніченко.
Вона звертає увагу, що частка тих підприємців, які оцінюють попит як слабкий, наразі навіть нижча, ніж була у 2021 році. Те ж саме стосується і частки тих, хто скаржиться на обмежений доступ до банківського фінансування або нестачу оборотних коштів. «Це все свідчить про те, що економіка наразі знаходиться близько до свого потенційного рівня», — робить висновок старша економістка ЦЕС.
Зброя, як чинник зростання
Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук переконаний, що навіть під час війни є позитивні зрушення. «Попит із боку сектору безпеки та оборони стимулює науково-технологічний прогрес, і за окремими секторами та галузями ми зараз вийшли на передові позиції цього технологічного прогресу. Дуже важливо правильно скористатися цими перевагами», — відзначає він.
За оцінками радника Президента Олександра Камишіна, у 2023 році сектор оборони становив 1,5% ВВП, а в 2024 році його вага зросла до 3%. Очікується, що надалі це зростання продовжуватиметься.
У 2022 році виробничі можливості ВПК були на рівні $1 млрд доларів, у 2023 році виробництво збрї сягнуло $3 млрд, а у 2024 році — вже $10 млрд, наводять дані в Українському інституті майбутнього. Нині виробнича спроможність українського ВПК — $35 млрд, повідомляє народний депутат Ігор Копитін. За словами ж Президента Володимира Зеленського, наступного року такого розміру сягне обсяг потенціалу виробництва лише дронів і ракет, без огляду на інші види озброєнь.
Водночас тут варто враховувати, що посадовці говорять саме про потенціал виробництва. На скільки він буде реалізований, залежатиме від фінансування — насамперед зовнішнього.
«Виробництво зброї є закритою інформацією, тому ми можемо спиратись лише на офіційні заяви, в яких вказується, що у 2025 році маємо потенціал $35 млрд. Потенційно в умовах зростання економіки сектор може зайняти 10%+ ВВП. В умовах війни ця частка може бути чи не вдвічі большою, але вона потребує інвестицій», — відзначає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Чи вдасться повернути довоєнний ВВП
Зважаючи на обвал економіки в перший рік повномасштабної війни та подальше помірне зростання, за підсумками цього року, ВВП України залишатиметься орієнтовно на 21% нижчим, ніж за підсумками 2021 року.
Для того, щоб повернутись на той рівень, зростання економіки має становити 4,9% впродовж наступних 5 років.
Нічого фантастичного в таких цифрах немає. На початку нульових, до глобальної фінансової кризи, економіка України зростала навіть швидшими темпами.
«Такий бум можуть забезпечити зовнішні інвестиції та євроінтеграційні процеси. Такий собі повоєнний план Маршалла для України. Але його немає. І я не бачу, окрім потенційно заморожених коштів, стимулів, на які погодяться йти солідарно європейці», — відзначає Шевчишин.
Сергій Ніколайчук звертає увагу на те, що зростання ВВП прискориться у разі нормалізації умов функціонування економіки, що суттєво вивільнить продуктивні сили і підвищить їхню ефективність. Також він покладає сподівання на євроінтеграційний процес і реформу у фінансовому секторі, які дадуть змогу ефективніше використовувати капітал, наявний всередині країни.
Несподівано під час війни та сповільнення економічного зростання вгору пішов обсяг корпоративних інвестицій. За перше півріччя обсяги капітальних інвестицій збільшилися на 22,4%, порівнюючи до аналогічного періоду попереднього року, досягнувши $6,7 млрд.
Найбільше зростання капітальних інвестицій демонструють аграрії — на 46,6% р/р. В промисловості зростання становить 32,1%, а в транспортно-логістичному комплексі — 12,3%. Згадане вище зростання на 26% у будівництві комерційної нерухомості пов'язане саме з цим процесом.
Як відзначають у ЦЕС, таке зростання інвестицій можна пояснити недокредитованістю попередні два роки, а також низькою порівняльною базою.
Ще більше прискорити інвестиції можна буде у випадку спрямування в кредити більшої частки коштів, які зберігаються в банках. Як відзначає колишній голова Ради НБУ Богдан Данилишин, інвестиції в Україні суттєво відстають від темпів зростання заощаджень. «Робіть із заощаджень інвестиції, і „стеля“ рухатиметься», — наголошує він.
Читайте також: Проєкт бюджету-2026: що реально зміниться для гаманців українців
Нинішній інвестиційний «бум» — це насамперед заявка на майбутнє економічне зростання. Розраховувати ж на стабільний швидкий розвиток під час продовження бойових дій не доводиться. Самі лише удари по енергетиці можуть знизити ВВП орієнтовно на 1%, відзначає інвестиційний банкір Сергій Фурса. Додатковими чинниками стримування залишатимуться висока міграція, мобілізація, труднощі логістики.
Таким чином, за нинішніх обставин Україна, як очікується, демонструватиме лише помірне зростання, а суттєво змінити ситуацію зможуть лише значні умови для розвитку.