► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Деталі
Дослідження було підготовлене на запит Європейського парламенту та Ради ЄС та спрямоване на оцінку потенційних ризиків за різних гіпотетичних лімітів на володіння цифровим євро.
Моделювання охоплювало два ключові сценарії — «звичайні умови» (business-as-usual) та «перехід у якісні активи» (flight-to-safety), за якого вкладники в умовах втрати довіри масово переводять кошти на більш надійні активи.
У стресовому сценарії «переходу в якісні активи» при ліміті 3000 євро на одного користувача сукупний відтік депозитів може досягти 699 млрд євро, що еквівалентно 2,2% всіх активів банківського сектора або 8,2% роздрібних депозитів до запитання. У цьому «вкрай малоймовірному випадку» 13 із 2025 банків, включених до аналізу, можуть вичерпати обов'язкові резерви ліквідності, випливає із даних регулятора. ЄЦБ уточнює, що ця оцінка може бути завищена, оскільки не враховує клієнтів, які мають рахунки у кількох банках.
Як зазначається у дослідженні, у такому сценарії найбільша ймовірність відтоку виникає за депозитами, не покритими системою страхування вкладів — зокрема, за коштами понад 100 000 євро, а також за депозитами нефінансових корпорацій, яких припадає на частку близько 31% усіх коштів до запитання. Ці категорії клієнтів, за оцінкою регулятора, в першу чергу виведуть кошти при втраті довіри до банківської системи, навіть якщо криза не буде пов'язана безпосередньо з введенням цифрового євро.
На противагу цьому, у сценарії «звичайних умов» вплив цифрового євро на банківські депозити залишається обмеженим. При ліміті 500 євро сукупний відтік оцінюється в 156 млрд євро (близько 0,5% активів банків або 1,8% депозитів до запитання), що не становить загрози ліквідності сектора.
До того, за даними ЄЦБ, цей ефект може бути компенсований скороченням готівкового обороту, що продовжується, і зростанням електронних платежів, що веде до збільшення депозитної бази. До 2034 року цифровізація, за оцінкою регулятора, забезпечить додатковий приплив близько 127 млрд євро, або 0,4% активів банківського сектора.
У своєму висновку ЄЦБ наголошує, що запровадження лімітів на володіння цифровим євро відіграє ключову стабілізуючу роль та захищає фінансову систему від масштабного відтоку коштів. Такі обмеження допомагають стримувати ризики для ліквідності банків та забезпечують передбачуваність грошово-кредитної політики. Без аналогічних лімітів, як у випадку зі стейблкоїнами, вкладники могли б безперешкодно виводити кошти з банків за паніки, що посилило б тиск на фінансову систему.
Особлива увага ЄЦБ приділяє ризикам «цифрової доларизації»: поширення доларових стейблкоїнів спрощує доступ європейських домогосподарств до доларових активів і може підірвати грошовий суверенітет єврозони, обмеживши здатність центрального банку контролювати одиницю розрахунку та ефективно проводити монетарну політику.
Одночасно ЄЦБ представив другий документ — «Огляд останніх оцінок інвестиційних витрат цифрового євро для банківського сектору єврозони», в якому аналізуються витрати на інтеграцію нової валюти та суміжні фінансові стійкості. Дослідження зіставляє зовнішні розрахунки, включаючи підготовлений PricewaterhouseCoopers (PwC) звіт на замовлення європейських банківських асоціацій, із внутрішніми моделями ЄЦБ.
Згідно з висновками регулятора, при врахуванні синергій та спільного розподілу витрат загальні інвестиції банків у цифрове євро можуть становити від 4 до 5,77 млрд євро (або 1−1,44 млрд євро щорічно протягом чотирьох років), що відповідає діапазону, раніше означеному Єврокомісією (2,8−5,4 млрд євро). При цьому ефект від спільних рішень та загальних ІТ-платформ може скоротити витрати в середньому на 30%, а для учасників інституційних схем захисту (IPS) — до 90−98%.