Санкції з подвійним дном
У нас гарні новини швидко змінились поганими. Як з’ясувалося, під спідницею індійських санкцій сховали ще одні — проти найбільшого румунського порту Констанца. Тобто всі вантажі звідти хочуть прирівняти до індійських. Якщо стисло, це не просто маячня, це дуже небезпечна історія.
Чому Констанца — це важливо?
Констанца — це ЧВЕРТЬ нашого імпорту дизпального. А Румунія — справжній друг і партнер. Так, в етері багато про це немає, але це не означає, що вони роблять мало. Просто вони менше про це говорять. Так, зокрема й через те, що бояться.
Отже, пропонується створити проблеми з постачанням 25% пального. Характерно, що без будь-яких зрозумілих аргументів. Мовляв, вони звідти постачають турецьке й індійське пальне. Так, постачають, але ж у нас до останнього це не було заборонено. Зараз ми запровадили санкції, більше не будуть постачати індійського. Ну, бо купувати ми не будемо, а відповідно не буде бізнесу.
Трагікомедія «нафтових» санкцій
Тут згадується ще одна трагікомічна історія з нашими «нафтовими» санкціями проти Туреччини. Отже, до нас можна везти без проблем пальне із сокарівського заводу Star. І небажано везти з заводу Tupras компанії OPET. Але нюанс у тому, що Star переробляє нафту «лукойлу», а Tupras — ні.
Або головний хіт. Ми готові карати румунів, які грають за нашими правилами, але не вводимо жодних санкцій проти Словаччини й Угорщини, які колошматять російську нафту і про що вже Трамп з Рубіо волають (це вже за фактом стало приводом відтермінування санкцій з боку США, поки Європа сама не визначиться, вона з розумними чи з красивими).
Індійський виняток для «роснєфті»
На фіналочку. Ми запровадили санкції проти найбільшого приватного НПЗ Reliance і не запровадили — проти індійського НПЗ «роснєфті» Nayara Energy й державних нафтових гігантів Indian Oil, Bharat Petroleum і Hindustan Petroleum. Так, їхнього пального поки не було в наших краях, почекаємо?
Чи не настав час якось структурувати наші санкції й чітко дати зрозуміти всім у світі, що можна, а чого — ні? І це має бути відкрито і аргументовано. Насправді все просто: працюєш з російським -, до побачення. А поки якось по-різному.
Які наслідки, якщо вдарять по Констанці?
Відверто буде питання з забезпеченням нафтопродуктами в осінньо-зимовий період. У червні нам остаточно поховали Кременчуцький НПЗ, ми встояли, ніхто не помітив, бо маємо розгалужену систему імпорту. Але зараз ми почали своїми руками її рубати. 25% — це не жарти. Без подробиць, але нам нема чим замістити такий обсяг, хто б там що не казав. І не зробить цього ніяка державна компанія, нікого не слухайте. Напередодні осінньо-зимового періоду я б у такі ігри не грався (я б у них взагалі не грався).
Ціна
Ринок спробує везти з непідсанкційних напрямків — Греції, Італії, того ж «Стару». Але там типу дурні сидять? Вони одразу підвищать ціну, ну, бо так працює ринок.
І треба розуміти, що зросте ціна не тільки по півдню, вона потягне за собою і західні постачання з тієї ж Польщі. І з цим нічого не зробиш, бо ринок так влаштований, він так працює ринок! Нічого особистого.
Навіщо нам це?
Насправді я розумію, що відбувається. Хтось із ринку добіг до високих вух і щось туди нашептав, користуючись хайпом з індусами. Таке вже було рік тому, тоді атаку на Констанцу відбили.
Ця історія бере свій початок у нездоровій ситуації, яка реально існує на гуртовому ринку пального. Там іде гра без правил. Якщо ви порахуєте економіку постачань імпорту з півдня, то не побачите там прибутку. Чому?
- Бо, по-перше, зростає впевненість в існуванні системної контрабанди. Вона не масова, але щоб обвалити ринок, багато ложок дьогтю й не потрібно.
- По-друге, з пальними крутять податкові скрутки й схеми, що дозволяє продавати фізичні обсяги без націнки, а заробляти саме на схематозі. Прозорі постачальники сидять без маржі під шахедами вже понад рік, і саме це народжує такий абсурд із псевдосанкціями.
Тобто замість того, щоб перекрити контрабас і навести лад з податками, ми ладні сваритися зі своїми союзниками і Євросоюзом загалом.
Який вихід?
- Вихід: посилити контроль за розмитненням танкерів. СБУ, прикордонники, митники, чого нам ще бракує?
- Друге: потрібно вводити дорослі ліцензії на імпорт і гуртову торгівлю пальним. Зараз вони коштують $100, і тому там крутиться сотні компаній, які заробляють не на бізнесі, а на податках. У Польщі кількість ліцензій на імпорт не перевищує 10, у нас у серпні було 320 імпортерів. Коли вхід у цей бізнес буде коштувати умовний мільйон доларів, як це є у Європі, гратися у контрабаси й скрутки стане складніше.
Тому варіантів бачу два. Або ми зараз відмовляємось від цієї ідеї й не ганьбимося знову. Або запроваджуємо санкції проти Констанци, отримуємо зростання цін і напругу з пальними, ганьбимося і потім відмовляємося. Знаю, другий варіант це про нас, а раптом?