Споживча інфляція склала 13,2% у річному вимірі, проти 14,1% за підсумками липня, 14,3% — у червні, та 15,9% — у травні.
Серпневий «відкат» за цінами на їжу загалом був прогнозованим. Ще на початку червня експерти анонсували «дешеве літо», але через погодні чинники «сезон знижок» трохи посунувся. У червні продукти харчування ще дорожчали, але вже у липні подешевшали на 1,3%. У серпні дефляційні тенденції продовжились.
Головним чинником стало зниження цін на овочі та фрукти — на 12,7% та 10,2% відповідно. «Розпродаж» пояснюється масовим надходженням ринку продукції нового врожаю.
Не виключено, що чинник нового врожаю стримуватиме зростання цінників і у вересні. Як сказав «Мінфіну» голова концерну «Ярослав» (до нього входить Київська макаронна фабрика) Олександр Барсук, вони розраховують на зниження вартості зерна та, відповідно, муки. «Це дозволить не підвищувати ціни на макарони», — говорить Барсук.
Водночас у нещодавньому інфляційному звіті Нацбанк прогнозує, що через недостатній урожай за деякими культурами до кінця року інфляція сирих продуктів все ще залишатиметься двозначною.
Наприклад, щодо цукру, який у серпні подешевшав на 1%, в асоціації «Укрцукор» прогнозують зростання цін з осені, зазначаючи, що новий сезон переробки буряків почали менше заводів, ніж минулого року, а обсяги виробництва, найімовірніше, скоротяться приблизно на 300 тисяч тонн (до 1,5 млн тонн). Втім, з огляду на те, що внутрішнє споживання цукру становить лише 900 тисяч тонн, зрозуміло, що цінники у вітчизняному роздробі залежатимуть, радше, від експортних успіхів наших цукрозаводчиків.
Вітамінний розпродаж та інтрига щодо цукру. Як і чому змінюються цінники на їжу
«Мінфін» вже писав, що основний «удар» по інфляції з початку цього року наносили продукти харчування, що стрімко дорожчали. Навіть при тому, що в липні цінники на їжу впали на 1,3%, а в серпні — на 0,9%, у річному вимірі (з серпня 2024 до серпня 2025 року) вони все одно зросли на 20,4%.
Ще у червні, попри те, що вже на той момент у роздробі почали з'являтися свіжі овочі та ягоди нового врожаю, цінники зросли на 0,8%.
У липні ціни на овочі буквально обвалилися (мінус 23,9%), що забезпечило дефляцію всієї категорії продуктів харчування.
У серпні цінники на овочі продовжили падати, щоправда, не так суттєво, як у липні, — за місяць вони знизилися на 12,7%.
За даними профільної платформи EastFruit, якщо станом на 15 серпня максимальний цінник на моркву на оптових майданчиках становив 11 гривень, то 22 серпня — 10 гривень, помідори подешевшали з 22−50 гривень до 15−38 гривень за кілограм, баклажани — з 20−30 до 18−30 гривень, кабачки — з 15−28 до 10−25 гривень, а мінімальні ціни на перець «Білозерка» впали з 20 до 5 гривень за кілограм.
Водночас вже зафіксовано випадки зростання цін на городину. Наприклад, буряк продавався на опті за 9−12 гривень за кіло, а вже через тиждень, на 22 серпня, подорожчав до 10−12 гривень. Верхня планка цін на солодкий перець зросла з 45 до 60 гривень (при цьому нижня не змінювалася — 25 гривень за кілограм), цвітна капуста подорожчала з 15−50 до 25−65 гривень за кілограм. Втім, такі цінові коливання поки що ситуативні, і пояснюються, скажімо, скороченням пропозиції щодо тієї чи іншої овочевої категорії через погодні чинники (фермери не встигають зібрати достатні обсяги через дощі).
У серпні почали дешевшати і фрукти, які у липні подорожчали на 1,7%. Це пояснюється насамперед початком масового надходження у роздріб вітчизняних яблук нового врожаю (яблука протягом року подорожчали найбільше через неврожай минулого сезону).
За даними EastFruit, ціни на ранні яблука трималися на рівні 20−45 гривень, тоді як минулорічний урожай продають за 35−100 гривень. Груші лише за тиждень подешевшали з 30−150 до 20−50 гривень, виноград — з 80−140 до 50−150 гривень тощо.
Минулого місяця на 1% подешевшав також цукор. При цьому темпи його здешевлення сповільнилися (у липні було 2,8%). Минулого місяця цінники падали на тлі невизначеності щодо експорту до ЄС (з червня для української агропродукції скасували «безвіз» та повернули квоти). Але в «Укрцукрі» вже спрогнозували скорочення виробництва у новому сезоні. «Протягом останніх п'яти років площі під цукровим буряком в Україні були стабільними на рівні 220 тисяч гектарів. Цього року спостерігається суттєве скорочення — до 198 тисяч гектарів, що на 22% менше, ніж минулого сезону. З 1 вересня запустилося 27 заводів, на два менше, ніж торік. Прогнозується виробництво цукру приблизно 1,5 млн тонн. Це на 300 тисяч тонн менше, порівнюючи з минулим сезоном», — кажуть у профільній асоціації.
На цьому тлі багато оптовиків, які мають запаси цукру, призупинили його «розпродаж» в очікуванні вищих цінників.
Багато продуктів у серпні продовжили дорожчати. Скажімо, за даними Держстату, ціни на хліб зросли на 0,7%, на макарони — на 0,3%, на м'ясо та м'ясопродукти — на 2%, на рибу — на 1,4%.
Молоко за місяць подорожчало на 1%, твердий сир та сир кисломолочний — на 0,6%, яйця — на 2,3% тощо.
При цьому, як повідомили «Мінфіну» у Всеукраїнській асоціації пекарів, зростання цін на хліб мало бути суттєвішим через збільшення собівартості (її женуть вгору подорожчання сировини та логістики й інших складових), але підприємствам не вдалося домовитися щодо нових цінників із роздробом.
Щодо м'яса, то воно продовжує дорожчати, у тому числі на тлі експорту (який донедавна був дуже умовним). Наприклад, у серпні Україна відвантажила на зовнішні ринки на 35% більше великої рогатої худоби у живій вазі, ніж за аналогічний період минулого року, а постачання свіжої чи охолодженої яловичини зросло, порівнюючи з минулорічними, у 20 разів.
На молочну продукцію, як зазначають в Асоціації виробників молока, цінники неоднорідні. Так, у серпні молоко жирністю 2,6% у плівці подешевшало, порівнюючи з липнем, на 5% (до 45,46 гривень за кілограм), при цьому таке ж молоко, але у пластикових пляшках, подорожчало на 0,3% (до 64,17 гривень). Кефір жирністю 2,5% у плівці за місяць подорожчав на 2% (до 55,77 гривень), а у пластикових пляшках подешевшав на 1% (до 73,88 гривень). Вершкове масло за минулий місяць додало в ціні 1,2% (до 579,07 гривень за кілограм). Як стверджує голова Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі, на внутрішньому ринку скорочується попит на цільномолочну продукцію. А зростання імпорту сирів стримує реалізацію вітчизняної продукції.
Моніторинг «Мінфіну»: подорожчання замість знижок
«Мінфін» регулярно веде власний моніторинг цін на продукти харчування в роздробі. Тому може порівняти, як насправді змінюється вартість продуктового кошика і як ці цифри співвідносяться з даними офіційної статистики.
Для розрахунку середнього бюджету на їжу «Мінфін» орієнтується на список основних продуктів, складений аналітиками picodi.com, виходячи з норм раціонального харчування.
До нього входять:
- молоко — 10 літрів;
- хліб — 10 буханців;
- рис — 1,5 кілограма;
- сир — 1 кілограм;
- м'ясо — 6 кілограм;
- фрукти — 6 кілограм;
- овочі — 8 кілограм;
- яйця — 20 штук.
Нагадаємо: у січні 2025 року такий набір коштував трохи більше 3 тисяч гривень, у лютому — близько 3,3 тисяч, у березні — 3,7 тисяч, у квітні — 3,4 тисяч, у травні — близько 3,5 тисяч, у червні — 3 814,29 гривень, а в липні — 3 744,8 гривень (або на 69,49 гривень менше, ніж за підсумками червня).
За підсумками серпня, розклад за цінами був таким:
- 10 літрів молока — 607,56 гривень (минулого місяця було 643 гривні);
- 10 буханців хліба — 457,5 гривень (у липні — 487,7 гривень);
- 1,5 кілограма рису — 93,4 гривень (проти 98,79 гривень у липні);
- кілограм сиру кисломолочного — 307,8 гривень (у липні — 308,37 гривень);
- 6 кілограм м'яса (курячого філе) — 1716,69 гривень (у липні — 1 346,94 гривні);
- 6 кілограмів фруктів (яблук) — 429 гривень (проти 449,94 гривень у липні);
- 8 кілограмів овочів (4 кілограми картоплі, по кілограму моркви, капусти, буряків та цибулі) — 133,11 гривень (проти 276,3 гривень у липні);
- 20 яєць — 136,18 гривень (проти 133,76 гривень у липні)
Усього — 3 881,24 гривень, що більше, ніж у липні (3 744,8 гривень). Попри те, що за багатьма позиціями продуктового кошика товари подешевшали, загальний мінус перекрило значне подорожчання курятини. Минулого місяця за 6 кілограмів курячого філе довелося віддати майже на 400 гривень більше, ніж у липні. На цьому тлі копійчані знижки на овочі та фрукти просто загубилися.
Тому зафіксовану Держстатом дефляцію за продуктами харчування українці, які харчуються не лише овочами та фруктами, а ще й м'ясом, просто не помітили. Щобільше, продуктовий кошик подорожчав за місяць на 136,44 гривні.
Що відбувається з цінами у вересні
З початку осені в українських магазинах продовжився «розпродаж» овочів, що й зрозуміло, з огляду на те, що сезон — у повному розпалі. Зараз фермери закладають овочі на довгострокове зберігання, але з огляду на те, що професійних сховищ в Україні не так багато, і до того ж незрозуміло, що взимку буде з енергопостачанням, багато овочівників намагаються максимально розпродатися з осені.
У результаті пропозиція на ринку зашкалює, а ціни продовжують падати.
Наприклад, як показує моніторинг «Мінфіну», станом на 11 вересня картопля у роздробі коштувала 16,69 гривень, проти 17,97 гривень у серпні. Капуста продається за 14,56 гривні за кіло, хоча минулого місяця коштувала 17,81 гривні. Цибуля подешевшала з 16,75 до 14,68 гривень за кілограм тощо.
При цьому в магазинах почали зростати цінники на молочну продукцію. Наприклад, із початку вересня упаковка молока 900 г жирністю 2,6%, що у серпні коштувала 54,68 гривень, подорожчала до 59,74 гривень. Далося взнаки як сезонне скорочення надоїв, що зменшило пропозицію молочної сировини, так і збільшення квот на експорт української молочної продукції до ЄС, згідно з нещодавніми домовленостями. Так, безмитні квоти на постачання вершкового масла збільшено на 233,3% (до 10 тисяч тонн на рік), сухого знежиреного молока — на 308% (до 20 тисяч тонн на рік), згущеного молока — на 150%. На експортну продукцію йде до 25% усієї молочної сировини, тому зростання поставок на зовнішні ринки підтримуватиме зростання цінників на молочну продукцію й у вітчизняних магазинах.
Читайте також: Зарплати зростають, але не для всіх: хто реально заробляє 100 тис. грн.
За словами першого віцепрезидента Всеукраїнської асоціації пекарів Юрія Дученка, у вересні очікується зростання цін на хліб на 5−10% (найбільше подорожчають житні сорти), що пов'язано з подорожчанням сировини, енергоносіїв, кадровим дефіцитом та необхідністю перегляду зарплат.
Водночас Олександр Барсук розраховує, що найближчим часом знизяться ціни на зерно, і, відповідно, на борошно. І це дозволить не підвищувати цінники на макарони у роздробі.