Прожитковий мінімум
Це питання соціальної справедливості в нашій країні. І воно є надважливим, і, на жаль, залишається поза увагою. Але у країні, в якій мінімальна пенсія складає 2,3 тис. гривень, а середня пенсія — 6,4 тис. гривень — це все неприйнятні речі. А тим паче при максимальній пенсії в 390 тис. гривень. Різниця між мінімальною та максимальною пенсіями складає 165 разів. Так не може бути, цей розрив свідчить про величезну соціальну нерівність.
Тому ситуацію необхідно змінювати. Так, ми розуміємо, що є великі обмеження в коштах, адже за рахунок допомоги партнерів ми фінансуємо всі наші соціальні програми. За свої гроші ми фінансуємо лише оборонку. Проте перерозподіл цих коштів має бути більш зрозумілим. Питання низьких пенсій та прожиткового мінімуму взаємопов'язані між собою.
Прожитковий мінімум був введений в 1999-му році відповідним законом, це Конституційна категорія. І до прожиткового мінімуму зараз прив'язані 150 різноманітних виплат. Це від виплат соціальної допомоги, мінімальної пенсії, до грошового утримання посадовців та різноманітних службовців, штрафів.
Коли ти чіпаєш прожитковий мінімум, то це чіпляє за собою цілий каскад наслідків у вигляді тих чи інших видатків з бюджету.
Для початку потрібно відв'язати від прожиткового мінімуму невластиві для нього виплати. Це означає, що зарплати суддів, прокурорів повинні платитись без прив'язки до прожиткового мінімуму. Я не говорю про штрафи і все інше.
Споживчий кошик
Потім ми повинні переглянути споживчий кошик, за яким формується фактичний прожитковий мінімум. Адже ми маємо номінальний прожитковий мінімум в бюджеті — він неадекватний реаліям. І є прожитковий мінімум, який в 3,5 раза більший — так званий фактичний, який формується відповідно до споживчого кошика.
Споживчий кошик — це така категорія, яка обраховується за стандартами середини 90-х років. З чого ми бачимо, що демісезонна куртка для підлітка має служити 3 роки, одні плавки — 5 років. Це якісь просто дикі цифри, і важко уявити, що так можна жити.
Після перегляду складу споживчого кошика або методики його розрахунку необхідно сказати правду людям — яким є прожитковий мінімум в країні. Ми повинні його назвати, розраховуючи з реальних потреб людини, а не підганяти задачу під відповідь.
Також ми повинні дати людям конкретний графік приведення стандартів до реального прожиткового мінімуму. І цей мінімум повинен реально співвідноситися з неоподатковуваним мінімумом, мінімальною зарплатою і мінімальною пенсією. Це повинна бути одна категорія. Бо у багатьох європейських країнах немає такого поняття, а є лише мінімальна зарплата.
Звідки взяти гроші? Це пов'язано з детінізацією. Бо в тіні може бути до 900 млрд гривень, які щороку не надходять до бюджету. А на всю соціалку ми витрачаємо близько 420 млрд гривень. Таким чином виведення з «тіні» грошей дозволить значно підвищити соціальні стандарти в країні. Це просто очевидні речі, але люди їх чомусь не розуміють. Перефразовуючи приказку, можна сказати: «Чому ми бідні? Бо в тіні. Чому в тіні? Бо бідні!»
«Тіньова» економіка
Проблема в тому, що «тіньова» економіка в Україні — це не одне і те саме, що в європейських країнах. Нещодавно була новина, що у Німеччині «тінь» складає 11% і це для них було шоком. Але якщо порівнювати з 50% у нас, то різниця суттєва. «Тінь» є завжди.
Але на відміну від їхньої «тіні», наша не боїться нічого, розташована у найкращих місцях супермаркетів та торговельних центрів. Вона навпаки, ніби кидає виклик суспільству, стверджуючи, що в ньому працюють інші закони успіху, коли ти успішний не тому, що краще працюєш і є розумнішим, а тому що ти є хитрішим за інших.
У 2024 році ми отримали в бюджет +2,5 млрд доларів саме за рахунок детінізації окремих галузей. І цей тренд має бути набагато потужнішим.
Держбюджет загалом від контрабанди електроніки втрачає близько 20 млрд гривень, половина з цієї суми — це техніка Apple. Мова йде про середній та дорогий сегмент. На дешевому сегменті ухиляння мінімальні.