У опитуванні взяли участь фізичні особи-підприємці — представники мікро, малого та середнього бізнесу, учасники проєкту Unlimit Ukraine.

Результати демонструють попит та доступ бізнесу до фінансування, кредитних пропозицій та грантів, а також перепони для залучення інвестицій.

Презентація

Більшість малих та середніх підприємств в Україні наразі потребують фінансування. Зокрема, 59% висловили зацікавленість у довгостроковому фінансуванні вже зараз — наприклад, для придбання обладнання, транспорту чи інших інвестиційних цілей. Додаткові 40% потребують короткострокових коштів, таких як овердрафт або кредитний ліміт, для забезпечення поточної діяльності.

Лише невелика частка підприємців (19% для довгострокового та 5% для короткострокового) зазначають, що потребуватимуть додаткового фінансування після завершення війни. Варто зазначити, що лише 9% опитаних не потребують додаткових ресурсів взагалі.

Незважаючи на високий попит, доступність фінансування з боку банківської системи залишається серйозною перешкодою для українських підприємців. Так, 38% респондентів вважають, що отримати кредит зараз складно, а ще 14% вважають кредитування повністю недоступним. Лише 6% опитаних відзначили наявність численних можливостей та пропозицій від банків.

Основними причинами такого обмеженого доступу є:

  • Високі відсоткові ставки, на які вказали 67% респондентів.

  • Вимога застави, що є бар'єром для 43% підприємців.

  • Ускладнені процедури оформлення — 31%.

  • Відсутність необхідних фінансових продуктів — 26%.

  • Також значними проблемами є недостатня обізнаність (13%) підприємців про доступні можливості, недостатні обсяги фінансових продуктів (15%) та слабка кредитна історія (16%).

Серед інших поширених обмежень, на які вказали респонденти — відмова у фінансуванні підприємцям старшого віку, а також тим, хто веде діяльність на прифронтових територіях.

Серед учасників опитування — 60% наразі не ведуть зовнішньоекономічну діяльність. Серед тих, хто залучений у ЗЕД, 17% займаються як імпортом, так і експортом, 12% — лише експортом, а 11% — лише імпортом. При виборі банку для обслуговування ЗЕД підприємці звертають увагу на такі критерії як репутація та надійність, швидкість погодження та проведення операцій, вигідні пропозиції, зручність та якість обслуговування, тарифна політика, прозорість.

При виборі банківських продуктів більшість підприємців (83%) цікавлять кредити без застави. Водночас, коли мова заходить про готовність надавати забезпечення, лише 18% готові безумовно це зробити. Більшість (52%) готові надавати заставу частково, а 30% взагалі відмовляються.

Попри заявлену потребу у фінансуванні, 44% підприємств не користуються жодними конкретними кредитними програмами. Серед тих, хто їх використовує, найпопулярнішими є кредити на обігові кошти (25%) та державна програма «5−7−9%» (21%). Беззаставний овердрафт (17%) та карткові кредитні ліміти (16%) також користуються попитом. Інші види кредитів, наприклад, на обладнання, авто чи комерційну нерухомість, менш поширені.

Щодо обсягів залученого фінансування, понад третина бізнесів (38%) взагалі не залучає зовнішні кошти. Серед тих, хто залучає, переважають відносно невеликі суми: 26% залучають $10−50 тисяч на рік, а 18% — до $10 тисяч. Лише 6% підприємців залучають понад $100 тисяч.

Серед поточних фінансових продуктів, які використовують підприємці, лідирує кредитування — ним користуються 54% респондентів, 32% отримували гранти. Iнші фінансові інструменти, такі як лізинг (7%), банківські (10%) та тендерні гарантії (7%), акредитиви (5%) та інкасо (2%) — використовуються значно рідше.

На думку учасників опитування, грантові програми наразі мають фокусуватись на започаткуванні справи або підтримці нових напрямків діяльності, навчанні та розвитку спеціалістів, відновленні, поповненні обігових коштів, експортоорієнтованих галузях, інноваціях, цифровізації.

Значною проблемою є низький рівень обізнаності підприємців щодо документарних інструментів, таких як банківські та тендерні гарантії, акредитиви та інкасо: 62% респондентів не знають, як вони працюють. Як наслідок, 82% підприємців взагалі не використовують ці інструменти. Лише 10% використовують банківські гарантії, 7% — тендерні, 5% — акредитиви, 2% — інкасо, і 1% — авалювання векселів.

За відгуками респондентів, найчастіше документарні інструменти використовуються при проведенні тендерів, поповненні обігових коштів, ЗЕД, роботи з договорами без передплат.

У даному напрямку існує потенціал до розвитку: 25% підприємств мають потреби, які можна було б покрити документарними інструментами, але наразі вони фінансують ці потреби у інший спосіб.

Щодо відтермінування платежів, майже половина (45%) компаній працюють без них, здійснюючи оплату одразу. Серед тих, хто використовує відтермінування, найпоширенішими є терміни 15−30 днів (21%) та до 14 днів (20%). Довші терміни (понад 30 днів) використовують 13% опитаних. У більшості підприємств (56%) лише 1−24% договорів передбачають відтермінування. Важливо, що 44% компаній зазначають, що 90−100% таких платежів погашаються вчасно.

Водночас підприємці активно прагнуть до цифровізації банківських послуг. 68% хотіли б оформлювати кредити онлайн: 47% — через інтернет-банкінг, а 21% — за допомогою мобільного застосунку. Лише 15% надають перевагу особистому відвідуванню відділення, а 18% влаштував би змішаний спосіб (оформлення онлайн, підписання документів — у відділенні).

Спростити доступ до фінансування, на переконання підприємців, могло б зниження відсоткових ставок (74% респондентів), відмови від вимоги застави (60%), спрощення процедури подачі документів (57%), а також індивідуальні пропозиції (50%).

У поточному році бізнес найбільше зацікавлений у таких кредитних програмах:

  • Кредит на обігові кошти — 43%.
  • Програми міжнародних інституцій (ЄБРР, ЄІБ тощо) — 33%.
  • Державна програма «5−7−9%» — 31%.
  • Беззаставний овердрафт — 26%.
  • Кредит на придбання обладнання — 20%.

Важливо зазначити, що 24% підприємців не планують залучати кредитування у 2025 році.

Щодо принципів ESG (Environmental, Social, Governance) — сукупності чинників, за якими оцінюють вплив діяльності бізнесу на екологію, суспільство та якість управління задля сталого розвитку — близько 33% компаній частково впроваджують ці принципи, а ще 28% вважають їх основою роботи свого бізнесу. Проте, 23% респондентів не мають достатнього розуміння, що таке ESG, 9% — не застосовують ці принципи, а 6% — не застосовують наразі, але цікавляться цією тематикою.