Попри війну, українська економіка поступово адаптується, а кредитування — оживає. Як свідчать дані Національного банку України, на початок червня 2025 року портфель банківських кредитів реальному сектору економіки сягнув понад 827 мільярдів гривень. Це на 5,8% більше, ніж на початку року, і на 10% більше, ніж у довоєнному 2021-му. Водночас активізується і споживче кредитування — портфель позик фізичним особам у нацвалюті зріс на 11% лише за пів року.
Про це йдеться в аналітичній статті Центру економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс».
За словами Діляри Мустафаєвої, керівниці аналітичного департаменту «Фінансового пульсу», такі темпи свідчать про помітне відновлення довіри та фінансової активності в країні, але потенціал для розширення кредитування — ще дуже значний.
«Україна має величезний простір для розвитку кредитування. І в бізнес-секторі, і серед населення ми бачимо, що боргове навантаження — поки що досить помірне. Це означає, що ринок ще далекий від насичення, і банки мають широкий маневр для розширення кредитної діяльності», — підкреслює Мустафаєва.
Бізнес-кредити: ставка на МСБ
Наразі найбільш активно кредитуються саме малі та середні компанії. З початку 2025 року портфель кредитів малому бізнесу зріс на понад 11%, середньому — майже на 7%. Натомість великі підприємства залучили менше кредитів — лише 4% приросту з початку року.
«По суті, саме сегмент малого і середнього бізнесу сьогодні є драйвером відновлення кредитування. І це логічно: великі корпорації мають інші джерела фінансування — єврооблігації, іноземні банки, міжнародні фонди. А українські банки історично більше працюють саме з МСБ», — пояснює експертка.
Втім, є й інші причини, чому великі компанії залучають менше банківських позик в Україні. Однією з головних аналітикиня називає обмеження на концентрацію портфелів — середньостатистичний український банк просто фізично не може видати кредит, який би задовольнив фінансові апетити великого бізнесу.
«Тут потрібні або банки з більшим капіталом, або розвиток консорціумного кредитування — коли кілька банків спільно фінансують одну компанію. Але поки що ця практика тільки зароджується», — додає вона.
Кредити фізособам: товари, житло й авто
На тлі європейських країн рівень кредитного навантаження в українців виглядає скромно. Наприклад, частка кредитів домогосподарствам в Україні становить лише
3,4% від ВВП, тоді як
- у Польщі — 22,9%
- в Австрії — 43,9%
- у Німеччині — майже 50%
- в Данії — понад 85%
«Лише чверть українських домогосподарств мають кредити, і це дуже низький рівень порівняно з ЄС. Така ситуація — наслідок як обережності банків, так і зниженого попиту на тлі війни. Але це також свідчить і про величезний потенціал для зростання», — вважає Мустафаєва.
Особливо показовими є дані про так званий показник DSTI — співвідношення витрат на обслуговування кредиту до доходів. У середньому він становить близько 20%, що вважається безпечним рівнем. Навіть за іпотекою — найбільш витратним видом кредитування — цей показник не перевищує 40%.
«Для більшості позичальників кредитне навантаження залишається цілком прийнятним, адже вони беруть невеликі за сумами кредити. До слова: такі кредити є найбільш поширеними. Є, звісно, групи з низькими доходами, для яких витрати на обслуговування боргу сягають майже 40%», — зазначає фахівчиня.
Найпопулярніший вид кредитів серед фізичних осіб — позики на придбання товарів. Саме вони формують основу гривневого портфеля банків. У порівнянні з довоєнним періодом ці кредити зросли майже на 29%. Швидкими темпами зростає і іпотека — за три роки її портфель збільшився більш ніж удвічі. Водночас автокредитування просіло, хоча цьогоріч і демонструє ознаки відновлення.
На думку експертів, попри поточні ризики, розвиток кредитування — це ключ до відновлення економіки. Але без державної підтримки зрушити цей процес буде непросто.
«Сьогодні особливо важливо розвивати державні програми доступного кредитування. Вони мають охоплювати як стратегічні галузі економіки, так і малий бізнес і сферу іпотеки. Це не тільки стимулює споживання, а й запускає розвиток будівництва, виробництва, сфери послуг», — підсумовує Діляра Мустафаєва.