«Після звернення банк може попросити клієнта надати документи, що підтверджують доходи, або пояснення щодо активності за карткою. Важливо, щоб клієнт із розумінням поставився до такої вимоги», — зауважила банкірка.
У більшості випадків після надання пояснень і документів клієнтові відновлюють доступ до рахунку. Якщо ж надана інформація виявляється недостатньою або не пояснює суть операцій, клієнту, ймовірно, доведеться змінити банківську установу.
«У такому разі клієнт сам ініціює переказ наявних коштів з рахунку», — наголосила фахівчиня.
Також банк має право з власної ініціативи припинити ділові відносини з клієнтом і закрити рахунок (відповідно до статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»). У такому випадку банк інформує Держфінмоніторинг.
Якщо рахунок закрито за ініціативи банку, клієнту необхідно надати реквізити іншого рахунку в будь-якому банку для переказу залишку коштів. Слід зазначити, що банк може стягувати додаткову комісію — її розмір встановлюється кожним банком окремо. Інформацію про це зазвичай заздалегідь публікують на офіційних сайтах банків, аби уникнути непорозумінь.
«Комерційні банки зацікавлені в тому, щоб їхні клієнти були максимально поінформованими — „озброєними“ знанням про те, як уникнути блокування рахунку. Крім того, діє стратегія „Знай свого клієнта“, яка дає змогу в разі нетипових ситуацій — наприклад, надмірної активності за карткою, що не відповідає підтвердженим доходам — звертатися до клієнта по роз’яснення. Хочу підкреслити: банки не зацікавлені у втраті клієнтів. Вони не каральні органи. Наше завдання — допомогти, проконсультувати, надати весь спектр можливих послуг. Але, звісно, йдеться про сумлінних клієнтів, які не порушують закон», — підкреслила Марина Павленко.